5. озаглавьте ряды. укажите лишний элемент в каждом из них: а) франсуа буше, антуан ватто, жан-батист симеон шарден, жак луи давид, джонатан свифтб) шарль-луи де монтескьё, джон локк, томас гоббс, смитв) законодательное собрание, национальный конвент, палата общин, директория6. прочитайте текст и ответьте на вопросы: «итоги французской революции оказались наиболее прочными в политической сфере общественной жизни. окончательно оформились представления о нации, изменилась государственная символика, 14 июля стало главным национальным праздником франции, а большинство принципов, выдвинутых в годы революции, стали основой современной политической системы. на смену старому порядку и традициям пришли конституционные принципы, на смену монархии - в социально- сфере итоги революции оказались куда более неоднозначными, особенно если их рассматривать в перспективе. централизация страны, ликвидация провинций и внутренних таможен, отмена привилегий, единая система мер и весов развитию предпринимательства. все французы стали владеть землёй на равных основаниях, были уничтожены права и привилегии сеньоров, в стране появились сотни тысяч новых собственников».а) укажите название формы правления, пропущенное в тексте.б) в чём автор текста видит проявления итогов французской революции в социально- сфере общественной жизни? два примера.в) ещё два примера социально- итогов французской революции, не указанные в тексте.7. выберите одну любую тему из трёх предложенных ниже: 1) война за испанское наследство2) разделы речи посполитой3) война за независимость сшапо выбранной вами теме ответьте на следующие вопросы: а) укажите годы, в которые произошло данное событиеб) укажите имена двух деятелей, принимавших участие в событии, кратко поясните роль каждого из нихв) укажите два итога/последствия данного события​

ВXIV—XV ст. у господарському житті населення українських земель відбувалися помітні зміни. Важливою рисою його розвитку в цей час стало зростання великого феодального землеволодіння. Вже наприкінці XIV ст. на українських землях нараховувалося кілька десятків латифундій (вотчин) — великих приватновласницьких земельних володінь з натуральним характером господарювання, в яких застосовувалися напівфеодальні форми праці залежного населення. Основними джерелами зростання великого землеволодіння були великокнязівські дарування, захоплення общинних земель, купівля маєтків у їхніх власників, освоєння нових земель.

Переважна більшість земель була сконцентрована у володінні великих магнатів: Острозьких, Чарторийських, Радзивілів (Волинь), Ружинських, Заславських, Немиричів (Київщина, Поділля), Замойських, Потоцьких, Язловецьких (Брацлавщина та Поділля). Зосередження земель у руках магнатів обумовлювало їх наступ на території і права селянських общин, що виявлялося у привласненні общинних земель, закабаленні селян, призначенні на виборні посади своїх намісників тощо.

Зростання великого феодального землеволодіння обумовлювало якісні зміни у формах організації праці. У XIV-XV ст. відбувався інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин, швидко зростав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов великі землевласники, реагуючи на потреби ринку, перетворюють свої господарства на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали чимало рис натурального господарства.

У XV ст. набули поширення ярмарки (вони постійно існували у Львові, Києві, Галичі, Луцьку та ін. містах), що було першою ознакою становлення ринку. Саме у цей час українські землі потрапили в орбіту активних торгівельних відносин. Після захоплення турками Константинополя (1453 р.) держави, які були традиційними споживачами візантійського зерна (Італія, Франція та ін.), переорієнтували свою торгівлю. Основним перевалочним Пунктом зернового експорту стає місто Гданськ на Балтійському морі, що спричиняє істотне пожвавлення виробництва зернових у Польщі та на українських землях. Зростання ціни на худобу в західноєвропейських країнах також активізувало її розведення на продаж. На ярмарках у Львові, Луцьку, Галичі та інших містах волів продавали тисячами, потім вони переганялися далі на захід. Дійшло навіть до того, що в цей час саме воли стали виконувати роль грошів.

Торгівля відбувалася в умовах численних обмежень. Наприклад, купецькі каравани могли рухатися лише по визначених у королівських та князівських указах шляхах. З 1343 р. відома "татарська дорога", що вела з Німеччини в Орду через Краків, Львів, Кам'янець, Київ. Це був на той час, фактично, єдиний шлях торгівлі Європи зі сходом. Інший важливий шлях міжнародної торгівлі проходив від Кафи (тепер Феодосія) через Київ до Москви і Новгорода. Торгівля відбувалася в спеціальні торгові дні та під час великих ярмарок, які влаштовувалися лише кілька разів на рік. Торгівлею займалися купці та ремісники, що могли збувати лише товар власного виробництва.

У XIV—XV ст. став помітним процес урбанізації. Поступово відроджувалися міста, спустошені під час монгольської навали. У цей період українські міста зберігали феодально-аграрний характер. Міщани займалися землеробством, скотарством, промислами і частково ремеслом і торгівлею. При цьому вони перебували у залежності від магнатів й подібно до селян виконували повинності, сплачували їм натуральний податок, інколи грошима. Водночас значні зрушення, які відбувалися за міськими мурами, спричиняли нові явища і процеси. Активізується розвиток торгівлі і ремесла, які поступово стають основними заняттями мешканців міст. Поглиблюється спеціалізація ремісництва

Скорочено неможливо написати, тут саме головне

1. После заключения брака, правовой статус свободного франка изменится. Ранее, он был свободным, но после брака с рабыней, он станет ее владельцем и она будет переходить в его собственность. Поэтому, после заключения брака, свободный франк станет владельцем рабыни.

2. Согласно салической правде, наказание за кражу варьируется в зависимости от украденной суммы. Маркульф похитил вещи на сумму 80 денариев, поэтому он подпадает под категорию кражи второго класса. За это нарушение предусмотрено наказание в виде штрафа в 60 денариев. Его раб, который похитил на сумму 2 денария, подпадает под категорию кражи третьего класса, за что предусмотрен штраф в 6 денариев.

3. В случае смерти свободного франка, его наследство будет распределено среди родственников в определенной очередности. Согласно салической правде, сначала наследуют жена и дети, затем брат и дядя. То есть, в данном случае, сначала наследовать будет жена, затем дочь, брат и дядя. Если бы смерть франка наступила в VII веке, то порядок наследования остался бы прежним - жена, дети, брат и дядя.

4. Вдова общинника имеет право выйти замуж во второй раз, но по салической правде она должна сообщить родственникам первого мужа о своем решении. Если вдова общинника не сообщила родственникам о своей второй свадьбе, то их жалоба будет правомерной. Второй муж не будет наказан, так как он не нарушил закон, но родственники могут потребовать расторжение этого брака.

5. Если франк Бернвик прожил в новой общине без возражений общинников в течение 3 лет и у него есть семья, то по салической правде, он признается членом новой общины и имеет право оставаться там. Возможно, сосед подал в суд с требованием выселения Бернвика, но если у него нет веских оснований для этого, то решение суда должно быть в пользу Бернвика.

6. В данном споре, решение будет зависеть от того, был ли Визогаст виновен в повреждении ноги корове соседа. Если Визогаст намеренно нанес удар и причинил повреждение ноге коровы, то он будет признан виновным и должен будет возместить ущерб. Однако, если удар был случайным или неумышленным, то он не будет нести ответственность за повреждение.

7. Ордалия - это судебная система, в которой перед испытанием обвиняемого проводят испытание кипящей водой. Если обвиняемый предлагает откуп от ордалии, это может быть разрешено, если сумма откупа будет признана достаточной стороной, проводящей испытание или судом. Однако, условия и допустимость откупа могут варьироваться в зависимости от культурных и социальных обычаев того времени и места. Точные условия откупа должны быть указаны в салической правде.