Назовите общие характерные признаки средневековья в странах европы ( ! )

Признаки Европейского Средневековья:

! Огромную роль в жизни людей и решении политических проблем играет религия.

! Монархия была принята, как идеальная форма правления.

! Очень низкая образованность людей.

! Маленький процент развития науки.

! Над обществом преобладает феодальный строй.

! Маленькое количество городов. 

! Преобладает аграрное хозяйство.

Объяснение:

Первые преобразования советской власти

Период с октября 1917 г. по весну 1918 г. Ленин назвал «красногвардейской атакой на капитал». Согласно большевистской концепции для этой атаки были необходимы, прежде всего, учет и контроль над производством и распределением, установление которого было достигнуто путем «социалистических мер реорганизации промышленности»: введения рабочего контроля, национализации банков, торгового флота, внешней торговли, промышленных предприятий.

Национализация банков вызвала совершенную неразбериху в финансах. Обесценившиеся деньги не могли служить средством обмена (к 1920 г. рубль потерял 95 % своей довоенной стоимости), хаос царил в сфере кредитования предприятий. При острой нехватке обо ротных средств один за другим закрывались крупнейшие предприятия, что вело к повышению уровня безработицы.

Поначалу национализация предприятий носила репрессивный характер и была направлена в основном против предпринимателей, противившихся рабочему контролю и применявших локауты с увольнением рабочих. Однако уже в начале лета 1918 г. власти приступили к общей национализации всех предприятий с капиталом свыше 500 тыс. рублей.

Для руководства всем национализированным сектором в экономике Декретом от 2 декабря 1917 г. был создан Высший совет народного хозяйства (ВСНХ). Он был подчинен непосредственно правительству и имел сложную структуру: по вертикали – главки, руководившие непосредственно отраслями промышленности, по горизонтали – региональные совнархозы, действовавшие на местах.

Однако центральной проблемой оставалось снабжение городов хлебом. 13 мая 1918 г. народному комиссару по продовольствию были даны широкие полномочия для организации снабжения города продуктами питания. В деревне создавались комитеты бедноты (комбеды), в функции которых входило изъятие излишков продовольствия у зажиточных крестьян. Стимул для участия бедноты в комбедах был заложен в их организации: часть изъятых продуктов должна была оставаться в распоряжении самих комитетов. Действия комбедов поддерживались «продовольственной армией», состоящей из рабочих, которых привлекала оплата продуктами пропорционально количеству конфискованного продовольствия.

Слово «ікона» грецького походження. Іконами називають зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами найчастіше на кипарисових дошках. Іконами також є й відповідні розписи на стінах храмів, і мозаїки, і малюнки на сторінках рукописних книг, і різьблення по каменю чи дереву тощо. Правила, за якими творили ікони, називають канонами. Їх суворо дотримувалися, не змінюючи. У цьому одна з основних відмінностей ікони від картини.За княжих часів духовним життям опікувалася християнська церква. Саме при церквах і монастирях виникали школи та бібліотеки, осередки, де переписували книжки, працювали літописці, художники. Отож не дивно, що тогочасні пам’ятки за змістом і призначенням були здебільшого церковними. Повною мірою це стосується й мистецтва живопису. Тоді ще не малювали таких звичних нині картин, як, приміром, краєвид або портрет. Свій хист руські малярі виявляли, створюючи ікони.Ікона Божої Матері Холмської - це одна з найдавніших візантійських ікон, збережених в Україні. Виготовлені з недовговічного матеріалу, ікони гинули в пожежах, під час воєн, повеней; губилися під час переїздів, псувалися від зайвої вологи чи занадто яскравого світла. Тож коли 2000 року у Волинському краєзнавчому музеї, що в Луцьку, з’явився новий експонат - Чудотворна ікона Божої Матері 12 ст., подія ця набула значення наукового відкриття. Унікальну пам’ятку називають Холмською іконою, бо її доля пов’язана з давнім містом Холмом, заснованим галицько-волинським князем Данилом Романовичем. Ікона прикрашала місцевий собор Різдва Богородиці. Не один раз образ Богородиці покидав місто, переходив до послідовників різних віроспові-дань, таємниче зникав і чудом з’являвся знову. Зрозуміло, що до наших днів ікона дійшла дуже пошкодженою, тож потребує відповідальної та копіткої праці реставраторів.Сформулюйте за текстом запитання, які б починалися словами Хто? Що? Де? Коли? Звідки? Як? Запропонуйте відповісти на них однокласникам за сусідньою партою.Поміркуйте, чи є мозаїки Софійського собору в Києві - Богоматір Оранта та Христос Вседержитель - іконами?Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.У 40-х роках 17 ст. холмський священнослужитель Яків Суша написав книжку, присвячену Холмській іконі Богородиці, у якій зазначав: «Побачили знаки або ж рани, давно нанесені монголами: одна рана на лівому боці лику Богородиці, кругла та широка; дві рани на лівому плечі, нанесені ніби мечем; одна на великому пальці правої руки, пробита, здається, стрілою, припухла; решта - численні рани в інших місцях... Образ намальовано достойно і з великим мистецтвом. Лик Богоматері скромний і суворий, у суворості страшить, у страху солодкий, що проникає в серця людей і спонукає до служіння Богові. На правиці Діва Благословенна несе немовля Ісуса; Материнським оком своїм прямо звернена до Божественного ока Сина: і немов жива, дивиться не тільки в Божественне Око, але в серце Сина; кожного, хто дивиться на Неї, ранить своїм голубиним поглядом».Які слова в джерелі свідчать про те, що автор уважає ікону живою? Про що це свідчить? Яку історичну інформацію почерпуємо із джерела?