Надо, все10(1, 5б.) які з перерахованих подій мали місце в європі у 30-ті роки хіх ст.? 1 повстання декабристів2 повстання робітників (ткачів) у леоні3 збройний виступ декабристів4 утворення північно німецького союзу5 повстання карбонарії в неаполі6 утворення митного союзу німецьких держав7 перша парламентська реформа в ії11(2б.) установіть відповідність між країнами та наслідками, до яких призвели революційні події 1848–1849 рр.: а австрія 1 революція зазнала поразки, не вирішила звільнення та об’єднання країни; б італія 2 революція закінчилась поразкою. проте вона сприяла ліквідації кріпацтва, формуванню парламентських структур, обмеженню абсолютизму; в німеччина 3 поразка робітничих і демократичних сил розчистила шлях монархії та встановленню режиму особистої влади імператора; г франція 4 внаслідок політичної поміркованості переважної частини прусської буржуазії, її прагнення до союзу з монархією та поміщиками революція закінчилась безрезультатно.д угорщина

2,6,7. / А=2, Б=1, В=4, Г=3

Объяснение:

Події, які мали місце в Європі у 30-ті роки ХІХ ст.:

№2) Повстання робітників (ткачів) у Леоні. ПОВСТАННЯ ТКАЧІВ У ЛІОНІ (21 ЛИСТОПАДА — 1 ГРУДНЯ 1831 РОКУ) — ПОВСТАННЯ РОБІТНИКІВ (ПЕРЕВАЖНО ТКАЧІВ), НЕЗАДОВОЛЕНИХ ПОДАТКОВОЮ ПОЛІТИКОЮ МІСЬКОЇ ВЛАДИ ЛІОНА У ФРАНЦІЇ.

№6) УТВОРЕННЯ МИТНОГО СОЮЗУ НІМЕЦЬКИХ ДЕРЖАВ. ПІВДЕННИЙ НІМЕЦЬКИЙ МИТНИЙ СОЮЗ ТА СЕРЕДИННИЙ НІМЕЦЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ СОЮЗ ПРИПИНИЛИ СВОЄ ІСНУВАННЯ, ПІСЛЯ ТОГО ЯК ПРОТЯГОМ 1831-1834 РР. ДЕРЖАВИ-УЧАСНИКИ ЦИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ПОСТУПОВО ПРИЄДНАЛИСЯ ДО ПРУСЬКО-ГЕСЕНСЬКОГО МИТНОГО СОЮЗУ, А САМЕ: У 1831Р – ГЕССЕН КАССЕЛЯ, У 1833Р. – БАВАРІЯ ТА ВЮРТЕМБУРГ, В 1834 Р. – БАДЕН, САКСОНІЯ, ТА ТЮРІНГІЯ. ТАК, САМЕ 1834 Р. – ПРИЙНЯТО ВВАЖАТИ РОКОМ ЗАСНУВАННЯ НІМЕЦЬКОГО МИТНОГО СОЮЗУ.

№7) ПЕРША ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕФОРМА В АНГЛІЇ. У 1832 Р. ЗА ІНІЦІАТИВИ КЕРІВНИКА УРЯДУ ВІГІВ ЛОРДА ГРЕЯ В АНГЛІЇ БУЛО ПРОВЕДЕНО ПЕРШУ ПАРЛАМЕНТСЬКУ РЕФОРМУ.

А=2, Б=1, В=4, Г=3,

Д = РЕВОЛЮЦІЯ В УГОРЩИНІ

В Угорщині революція швидко перемогла і поширилась на всю країну. Було введено демократичні свободи, сформовано перший угорський національний уряд Лайоша Баттяні, у березні 1848 року ухвалено широку програму реформ: ліквідовано особисту залежність селян та феодальні повинності з викупом за рахунок держави, введено загальне оподаткування, створено національний парламент.

1) В эту эпоху каменные орудия шлифовались, сверлились, развивались прядение и ткачество.

2) Переход к оседлому образу жизни привёл к появлению керамики.

3) К концу эпохи неолита началось социальное расслоение, разделение труда, формирование технологий и т. д.

4) Можно сказать, что с эпохой неолита связано начало формирования древних цивилизаций.

5) С ростом населения и развитием хозяйства возрастало и количество орудий труда. Наиболее простым добычи кремня был его сбор на поверхности, чаще всего в речных долинах. Более совершенным, но и более трудоемким была его разработка в шахтах. Так возникли зачатки горного дела.

6) В неолите продолжается совершенствование оружия, появляются крупные наконечники копий, костяные кинжалы, иногда снабженные кремневыми вкладышами. Такое оружие было поразить крупного зверя — лося или оленя.

7) Появившиеся в мезолите фигурки животных и людей стали многочисленнее и разнообразнее. Некоторые фигурки являются подвесками, возможно это амулеты. Часто встречаются бусы из кости, камня, раковин.

8) В изобразительном искусстве неолита видно пробуждение мысли человека.

9) Письменности тогда ещё не было, а пробудившаяся мысль требовала закрепления. Наскальные рисунки, найденные на территории Норвегии, наглядно демонстрируют зарождение абстрактного мышления: нарисованные люди и животные делаются всё более схематичными, появляются условные изображения орудий и оружия, средств передвижения, геометрических фигур.

10) В отличие от палеолита, когда существовало несколько видов людей, все они, кроме последнего, прекратили существование ещё до наступления неолита.

Объяснение:

Мұртты обалар – ерте темір дәуірінен сақталған ескерткіштер (б.з.б. 7–4 ғасырлар). Толық емес мәліметтер бойынша Қазақстанда 300-ден астам мұртты обалаға жататын ескерткіш тіркелген. Оларды Ә.Х.Марғұлан, К.Ақышев, М.П.Грязнов, Ә.Оразбаев, М.Қадырбаев, С.М.Ақынжанов, Ф.Арсланова, С.С.Сорокин, А.Бейсенов, А.Таиров, С.Г.Боталов, т.б. зерттеді. Оның негізгі бөлігі (80%-дан астамы) Орталық және Солтүстік Қазақстан өлкелерінің жәдігерлері. Қалғандары Шығыс Қазақстан жерінде шоғырланған. Мұртты обалар Сарыарқаның ерте темір дәуіріндегі тасмола мәдениетінің ғұрыптық ескерткіштері болып саналады. Құрылымдық жағынан да, семантикалық өрісі жағынан да күрделі құрылыстарға жатады. Ғалымдардың типологиялық сипаттамалары бойынша, құрылымдық-планиграфиялық ерекшеліктері тұрғысынан бірнеше түрге ажыратылады: 1) кешенде негізгі және қосалқы обалар бірлесе орналасады; 2) тек қосалқы обаның өзі ғана беріледі.

Бірінші жағдайда кешен адам жерленген үлкен обадан, оның шығысында орналасқан ғұрыптық қосалқы кіші обадан және қосалқы обадан шығысқа қарай тартылған екі жарты доға тәрізді иілген «мұрттан» тұрады.

Екінші жағдайда кешенде қосалқы оба ғана болады. Қосалқы обада адам жерленбейді, тек жылқы сүйектері мен қыш ыдыстар қойылады. Үлкен обаға мұртшалы ғұрыптық оба күншығыстан тіркеседі.

Мұртты обалар кешенінің барлық мағынасын ашып тұратын да осы ғұрыптық оба. Оның астында жылқы қаңқасы немесе жекелеген сүйектері (көбіне бас сүйек), ал одан шығысқа қарай қыш ыдыс қойылады. Шағын құрылыстар астынан аз мөлшерде күл, кейде мал сүйектері табылған. Бір топ ғалымдар мұртты обалар кешенінің семантикасын ашу барысында мұны жылқыға, күн (от) тәңіріне табыну, ежелгі ата-баба рухын қастерлеу сияқты дәстүрлермен байланыстыратын жалпы сипаттама жасады. Ғылымда ерте темір дәуіріндегі Қазақстан тайпаларын таза парсы тілдес орта ретінде сипаттау қалыптасқанын ескерсе, Мұртты обалардың түркілік дәстүрлерге бейім келуі ерекше назар аудартады. Мұртты обалар құрылымы және семантикасы жағынан көне түркілердің тас мүсін, балбалдармен бірге орналасатын ғұрыптық қоршауларына өте жақын келеді.