Для каких целей римские папы поощряли создание духовно-рыцарских орденов?

Объяснение:

Рыцарство и духовно-рыцарские ордена – возникли в результате церковной реформы, проводимой папой Григорием VII (1020 — 1085 г). В этот период рыцарство приобрело новое самосознание и новую идеологическую основу. По мнению папы-реформатора, воинское искусство рыцарей, профессиональных военных, которые до этого момента служили в основном королям и феодалам, должно было быть поставлено на службу «Правому» делу: защите хРистианской Европы, завоеванию Святой земли, защите Веры и паломников от насилия «неверных».

Территорию современного Казахстана с 18 века населяли кочевые племена казахов ( В то время их называли "киргизы") . Они объединялись в три большие группы племен : Малый ( Младший) жуз, Средний жуз, Большой( Старший) жуз. Ими управляли ханы. Первыми в состав России вошли казахи Малого жуза ( они кочевали в низовьях рек Урала и Сырдарья) В 1840-е гг. верховную власть признали казахи Среднего жуза, жившие в степных районах Центрального Казахстана .

Младший жуз: алимуты, бейулы,жетыру.

Средний жуз: аргныны, найманы,кипчаки.

Старший жуз: албаны, душат,канлы.

Відповідь:

Українська культура повоєнного часу — період, що охоплює близько 15 років, із середини 1940-х до кінця 1950-х років. Його можна поділити на два історичних відрізки, що істотно різняться. Перший характеризується напруженням сил народу у відбудові зруйнованого окупантами народного господарства і впровадженням політики морально-політичних репресій, другий — лібералізацією суспільного життя після смерті Й. Сталіна в березні 1953 p., коли було зроблено спробу змінити модель радянської системи. На цей період припало остаточне формування модерної, як на українську радянську республіку — території, відбувся приєднання Західної України, приєднано Угнів, сформувалися полуденно-західні терени (Бесарабія), відійшла Молдавська АРСР, передача Кримської області.

Тривала окупація деформувала духовне життя в Україні, послабила гуманістичні ідеали та загальнолюдські цінності, посилила жорстокість і безправ'я, не лише завдала небаченої шкоди матеріальній базі культури, а й забрала життя тисяч учених, викладачів, учителів, культурно-освітніх працівників, діячів літератури і мистецтва. Загальні демографічні втрати становили в Україні близько 8 млн загиблих, з яких 5,5 млн цивільного населення і 2,5 млн воїнів. З України було вивезено понад 330 тис. музейних експонатів, знищено понад 50 млн книг, повністю зруйновано матеріальну базу інститутів Академії наук, 20 тис. шкіл.

Другий відрізок увійшов в історію як час хрущовської «відлиги». І найбільш визначальним кроком у подальшій лібералізації суспільства став XX з'їзд КПРС (1956 р.), на якому М. Хрущов виступив з критикою культу особи Сталіна.

Пояснення: