Як утворилося німецьке королівство? ​

В результаті Верденського розділу 843 Франкська імперія була розділена на частини між трьома синами імператора Людовика I Благочестивого: Лотарем I, Людовиком II Німецьким та Карлом II Лисим. Старший, імператор Лотар I, отримав так зване Серединне королівство, яке після його смерті в 855 розпалося, в свою чергу, на 3 держави (королівства Італія, Прованс та Лотарингія). Людовик ІІ Німецький отримав Східно-Франкське королівство (Королівство східних франків), а Карл II Лисий — Західно-Франкське королівство (Франція).

Нащадки Людовика II Німецького управляли Східно-Франкським королівством до початку X століття. За цей час вони розширили територію своєї держави за рахунок Лотарингії. За Мерсенським договором 870 Людовик II Німецький приєднав східну частину Лотарингії, а в 880 за Рибмонським договором Людовик III Молодший приєднав до своїх володінь і західну частину Лотарингії.

Королівство Німеччина складалося з п'яти великих племінних герцогств — Саксонії, Баварії, Франконії, Швабії та Лотарингії, що являли собою відносно однорідні за племінним складом напівнезалежні князівства. Під час правління малолітнього Людовика IV Дитя влада племінних герцогів значно посилилася, в той час як механізми королівської влади виявилися ослабленими. Положення ускладнювалося безперервними набігами угорців, які повністю знищили систему оборони південно-східних кордонів держави. Ініціатива щодо відбиття зовнішньої загрози і підтримки державної влади перейшла до регіональних правителів: герцогів Баварії, Саксонії і Франконії.

В 911 зі смертю короля Людовика Дитя згасла східно-франкська гілка Каролінгів. Головним претендентом на королівство, за древньогерманським звичаєм, був король Західно-Франкського королівства Карл III Простакуватий, однак німецька знать відмовилася визнати його права, вирішивши обрати нового короля з числа герцогів королівства. Спочатку корона була запропонована наймогутнішому з герцогів — герцогу Саксонії Оттону I Ясновельможному, однак 75-річний герцог відмовився від престолу. У результаті, в листопаді 911 в Форхгаймі новим королем був обраний герцог Франконії Конрад. Його вибір був підтриманий герцогами Саксонії, Баварії та Швабії. Однак недовге правління Конрада I призвело до того, що центральна влада практично перестала контролювати стан справ у герцогствах, а Лотарингія відокремилася від Східно-Франкського королівства і перейшла під управління королів Західно-Франкського королівства.

Конрад помер в 918, після чого в травні 919 новим королем був вибраний герцог Саксонії Генріх I Птахолов. Однак частина феодалів не визнала Генріха, обравши королем герцога Баварії Арнульфа Злого. У літописному записі про цей факт було вперше згадано вираз Королівство Німеччина (нім. Königreich Deutschland), що нерідко вважається моментом виникнення на місці Східно-Франкського королівства нової держави — королівства Німеччини.

Територія, підвладна Арнульфу Злому, фактично зводилася до Баварії та околиць, а в 921 Арнульф Злий змушений був визнати королем Генріха I Птахолова. Генріх I і його нащадки не використовували назву «королівство Німеччина». Наприклад, вже в тому ж 921 році при підписанні Боннського договору Генріх I іменувався королем східних франків

Объяснение:

Наверное, вы имели ввиду- восстановление нашей страны в послевоенное время. 
Ещё период с 1945 по 1953 годы называют "апогеем сталинизма". Основными направлениями политики правительства были восстановление хоз-ва, идеологическое закрепощение общественного сознания.
1) Перевод производства на гражданский лад.
2) Демобилизация  старших в армии.
3) 1946-1950- четвёртый пятилетний план (развитие тяжёлой промышленности, ВПК, ядерного оружия).
4) Денежная реформа 1947- снижение розничных цен на основные продукты питания и промышленные потребительские товары
     Итоги проведённых мер: перевод промышленности на мирные рельсы
                                           экономический подъём
                                           высокие темпы развития тяжёлой промышленности
                                           медленное восстановление лёгкой промышленности
                                           укреплена система государственного кредита

Александр Македонский (Александр Великий) (356 – 324 года до н. э. ) – царь, великий полководец, основатель империи.
С самого детства в биографии Александра Македонского проходило обучение политике, дипломатии, военному мастерству. Он учился у лучших умов того времени – Лисимаха, Аристотеля. Увлекался философией, литературой, не придавался физическим радостям. Уже в 16-летнем возрасте примерил на себя роль царя, а позже – полководца.
После убийства царя Македонии в 336 году до н. э. Александр был провозглашен правителем. Первыми действиями в биографии Македонского на столь высоком государственном посту стали отмела налогов, расправа с врагами отца, подтверждение союза с Грецией. После подавления восстания в Греции Александр Македонский начал обдумывать войну с Персией. Затем, если рассматривать краткую биографию Александра Македонского, последовали военные действия в союзе с греками, франкийцами против персов. В битве поблизости Трои многие поселения открыли свои ворота великому полководцу. Вскоре ему покорилась почти вся Малая Азия, а затем Египет. Там Македонский основал Александрию.
В 331 году до н. э. в биографии Македонского произошла следующая важнейшая битва с персами при Гавгамелах, в ходе которой персы были разгромлены. Александр покорил Вавилон, Сузу, Персеполь. В 329 году до н. э, когда царь Дарий был убит, Александр стал правителем Персидской империи. Став царем Азии, подвергался неоднократно возникающим заговорам. В 329-327 годах до н. э воевал в Средней Азии – Согдеане, Бактрии. Александр в те года одержал победу над скифами, женился на Роксане и двинулся в поход в Индию. Домой полководец вернулся лишь летом 325 года до н. э. Период войн в краткой биографии Македонсокго закончился, царь занялся управлением покоренных земель. Он провел несколько реформ, в основном военных. За несколько дней до похода в Карфаген Александр заболел, а 10 июня 323 года до н. э. скончался