Какие принципы были положены в основу судебной реформы? Как вы думаете, почему именно судебная реформа стала наиболее последовательным преобразованием эпохи Александра ll?

1. принцип состязательности (наличие стороны обвинения и защиты)

принцип гласности (суды были открыты, а газеты издавали статьи по судебным процессам)

2. Судебная реформа стала наиболее последовательным преобразованием эпохи Александра ll так как появились два вида суда : мировые и общие, которые предусматривали деление судебного процесса по тяжести преступления. Также впервые появились независимые судьи и присяжные заседатели, что давало состязательную основу и базис справедливости

Объяснение:

Однозначно: низкий уровень сознания людей, разжигающих войны. У них, к сожалению, много неосознанных одержимостей: властью, деньгами, и т. д. Если бы на планете были все как Лаоцзы (у него были запущены все 8 контуров сознания) , войн бы не было, да и государства, как система изжии бы себя давно. На сегодняшний день создается впечатление что сограждане любой страны разумнее ее политиков. На отдыхе зарубежом смотрю на иностранцев: немцы, американцы, французы, итальянцы, грузины, украинцы - все вместе веселимся, танцуем, я никогда не поверю, что этим людям нужна война!Удачи в школе!)

Розпад двополюсного світу наприкінці XX

століття і формування дискретно-монополярного світу виявили багато суперечностей між

державами. Політична ейфорія кінця 80-х -

початку 90-х років, породжена ілюзією

значного зменшення військового протистояння, наприкінці 90-х років змінилася станом

невизначеності і нового протистояння

колишніх суперників, а в новій геополітичній

ситуації - "стратегічних партнерів", США та

Росії. В економічному плані світ став

багатополярним, а в політичному -

монополярним.

Існуюча система міжнародної безпеки,

яка сформувалась в умовах двополярного

світу, Потсдамської моделі Європі, в нових

умовах виявилася недостатньо ефективною.

Це підтвердили конфлікти на теренах

колишньої Югославії, на пострадянському на Близькому та Середньому Сході.

Косівська криза показала неефективність

механізмів антикризового регулювання ООН

і ОБСЄ, функції цих організацій фактично

перебрала на себе НАТО. Це поставило на

порядок денний проблему формування нової

системи міжнародної й європейської безпеки,

яка відповідатиме новій геополітичній

ситуації у світі та новій моделі Європи, яка

формується в наш час.