Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «Французьке королівство, як усі твердили, уважалося першим серед християнських держав як за своєю величчю й силою, так і за рівнем того авторитету, який мав король. Стосовно королівської влади, то вона з часів свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога. Ця незалежність, хоч і властива іншим монархам, але далеко не всім, позаяк одні визнавали над собою владу церкви, як колись Англія, або ж тепер Неаполь, інші — владу імператора, як наприклад Чехія і Польща» (Венеційський посол Мікеле Суріано про абсолютну владу французького короля, 1561 р. • Чому влада французького короля вважалася незалежною? • Пригадайте з історії середніх віків, який англійський правитель визнавав владу Папи. 2. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «...Ми, згідно з думкою нашої ради, на наше глибоке переконання та в силу нашої королівської влади й авторитету сказали й оголосили..., що наш паризький парламент та інші наші трибунали було створено тільки для того, аби вершити правосуддя над нашими підданими; ми строго їм забороняємо в майбутньому... брати у своє провадження... усі справи, які можуть стосуватися держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо за собою та нашими наступниками...» (З едикту Людовіка XIII про заборону парламентам (судам) утручатися в державні справи й адміністрацію, 1641 р.). • Що означала заборона Людовіка XIII судовим установам утручатися в державні справи? • Поміркуйте, з якою метою король прийняв цей едикт. 3. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «Влада короля є священною... Королі діють як слуги Божі та його намісники на землі. Бог через їхнє посередництво встановлює Своє царство... Королівська влада є необмеженою. Аби зробити це слово ненависним і неприйнятним, багато хто навмисно ототожнює управління необмежене з управлінням деспотичним. Але це цілком відмінні речі. Без цієї необмеженої влади правитель не може ані чинити добро, ані карати зло; його влада повинна бути такою, аби ніхто не зміг її уникнути... Треба коритися володарям так, як самій справедливості, без цього не може бути жодного порядку й успіху в справах. Тільки Бог може судити винесені ними вироки та їх самих... Тому кожний, хто не бажає коритися володареві, не піддається іншому суду, а засуджується нещадно на смерть як ворог народного спокою й людського суспільства. Піддані зобов’язані беззаперечно підкорятися володареві. Тільки в одному випадку можна відмовитися коритися, а саме в разі, якщо володар наказує чинити всупереч Божим заповідям» (З трактату відомого французького проповідника й письменника XVII ст. Боссюета «Політика, заснована на Святому Письмі»). • Чим обумовлює автор необхідність коритися володареві? • Чи сприяли подібні настанови зміцненню влади монарха? • Що має на увазі Боссюет, коли згадує про Божі заповіді?