leobashkurov1089
?>

1. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «Французьке королівство, як усі твердили, уважалося першим серед християнських держав як за своєю величчю й силою, так і за рівнем того авторитету, який мав король. Стосовно королівської влади, то вона з часів свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога. Ця незалежність, хоч і властива іншим монархам, але далеко не всім, позаяк одні визнавали над собою владу церкви, як колись Англія, або ж тепер Неаполь, інші — владу імператора, як наприклад Чехія і Польща» (Венеційський посол Мікеле Суріано про абсолютну владу французького короля, 1561 р. • Чому влада французького короля вважалася незалежною? • Пригадайте з історії середніх віків, який англійський правитель визнавав владу Папи. 2. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «...Ми, згідно з думкою нашої ради, на наше глибоке переконання та в силу нашої королівської влади й авторитету сказали й оголосили..., що наш паризький парламент та інші наші трибунали було створено тільки для того, аби вершити правосуддя над нашими підданими; ми строго їм забороняємо в майбутньому... брати у своє провадження... усі справи, які можуть стосуватися держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо за собою та нашими наступниками...» (З едикту Людовіка XIII про заборону парламентам (судам) утручатися в державні справи й адміністрацію, 1641 р.). • Що означала заборона Людовіка XIII судовим установам утручатися в державні справи? • Поміркуйте, з якою метою король прийняв цей едикт. 3. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «Влада короля є священною... Королі діють як слуги Божі та його намісники на землі. Бог через їхнє посередництво встановлює Своє царство... Королівська влада є необмеженою. Аби зробити це слово ненависним і неприйнятним, багато хто навмисно ототожнює управління необмежене з управлінням деспотичним. Але це цілком відмінні речі. Без цієї необмеженої влади правитель не може ані чинити добро, ані карати зло; його влада повинна бути такою, аби ніхто не зміг її уникнути... Треба коритися володарям так, як самій справедливості, без цього не може бути жодного порядку й успіху в справах. Тільки Бог може судити винесені ними вироки та їх самих... Тому кожний, хто не бажає коритися володареві, не піддається іншому суду, а засуджується нещадно на смерть як ворог народного спокою й людського суспільства. Піддані зобов’язані беззаперечно підкорятися володареві. Тільки в одному випадку можна відмовитися коритися, а саме в разі, якщо володар наказує чинити всупереч Божим заповідям» (З трактату відомого французького проповідника й письменника XVII ст. Боссюета «Політика, заснована на Святому Письмі»). • Чим обумовлює автор необхідність коритися володареві? • Чи сприяли подібні настанови зміцненню влади монарха? • Що має на увазі Боссюет, коли згадує про Божі заповіді?

История

Ответы

Andrei-Shchukin
Я вас миледи всей душой люблю Все потому что мое сердце вы забрали Турнир не важен.. так и скажите королю Я ради вас готов жить и в изгнаньи Любви моей не важны горечи потери Не обращая взгляд ни на кого Вы ночью.. для меня откройте двери лишь для меня ..для одного Я вас люблю и больше нечего сказать Я думаю что большего не надо Весь мир мою любовь готов признать Но лишь улыбка ваша послужит мне наградой Люблю я вас миледи,пусть и не понять... Вам тех поступков призрачного плута Что мне вас завоевать Я так хотел чтобы все выглядело глупо..
ganul
Астрономия, физика     Николай Коперник (1473-1543) – первооткрыватель гелиоцентрического строения мира, совершивший переворот в области естествознания и опровергнувший принятое много веков учение о том, что Земля – центр Вселенной. Он первый объяснил, что небесные светила видятся в движении потому, что Земля вращается вокруг своей оси и вокруг Солнца и что то же самое происходит с другими планетами. Его книга «Об обращениях небесных сфер», написанная в 1543 г., была запрещена католической церковью больше двухсот лет после ее создания (1616 – 1828).    Галилео Галилей (1564-1642) – итальянский ученый, вошедший в историю как великий физик и астроном, продолжатель дела Коперника и борец против схоластики. Он подверг критике учение Аристотеля, заложил фундаментальные основы современной механики. К его заслугам в области развития физики относятся: идея относительности движения, установление законов инерции тела в свободном падении и в движении по наклонной поверхности, а также идея сложения движений. Он же сделал открытие изохронности колебаний маятника и первым изучил прочность балок. Как астроном и физик он создал телескоп с увеличением в 32 раза, увидел горы на Луне, четыре спутника Юпитера, пятна на Солнце, фазы планеты Венеры. Как активный защитник гелиоцентрической системы мира Галилей был судим инквизицией (1633г.), которая вынудила его отказаться от учения Николая Коперника и до смерти жить в качестве узника инквизиции близ Флоренции на вилле Арчетри. Химия      Заниматься этой наукой в средние века побудили ученых-алхимиков поиски «философского камня», при которого можно, якобы, создавать чистое золото. Даже авторитетные ученые (Авиценна, Лейбниц, Бэкон, Спиноза и др.) верили в это. Голландский естествоиспытатель Гельмонт (1579 – 1644), занимавшийся в основном ятрохимией – наукой, которая рассматривала болезни как сбой химического равновесия в организме и поиском химический средств лечения, и тот упоминает в своих научных трудах «философский камень», который даже несколько раз попадал ему в руки в виде порошка шафранового цвета. Якобы Гельмонту в результате опыта удалось при этого порошка ртути получить золото. Биология, медицина     Церковь в средние века запрещала изучение анатомии человека. Но ученые и художники изыскивали подпольные чтобы делать это. Микеланджело (1475-1564), например, тайно вскрывал трупы умерших бродяг, чтобы его скульптуры и картины были достоверными. Естествоиспытатели искали средства борьбы с эпидемиями, которые истребляли миллионы людей в средние века, изучали химию и биологию, чтобы научиться бороться с болезнями. Самым выдающимся ученым средневековья был Ибн-Сина (Авиценна), живший в Азии, но трактаты которого были широко известны и в Европе, а его книга «Канон врачебной науки» была много веков настольной книгой всех европейских врачей, в том числе и в эпоху средневековья. Позже английский врачУильям Гарвей (1578 – 1657) сделал открытие, о котором не подозревали ни древнегреческий врач Гален, ни древнеримский ученый Аристотель, сильно интересовавшийся медициной. Уильям Гарвей открыл функцию сердца и циркуляцию крови в организме, что совершило переворот в базовых понятиях о том, как функционирует человеческое тело.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

1. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «Французьке королівство, як усі твердили, уважалося першим серед християнських держав як за своєю величчю й силою, так і за рівнем того авторитету, який мав король. Стосовно королівської влади, то вона з часів свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога. Ця незалежність, хоч і властива іншим монархам, але далеко не всім, позаяк одні визнавали над собою владу церкви, як колись Англія, або ж тепер Неаполь, інші — владу імператора, як наприклад Чехія і Польща» (Венеційський посол Мікеле Суріано про абсолютну владу французького короля, 1561 р. • Чому влада французького короля вважалася незалежною? • Пригадайте з історії середніх віків, який англійський правитель визнавав владу Папи. 2. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «...Ми, згідно з думкою нашої ради, на наше глибоке переконання та в силу нашої королівської влади й авторитету сказали й оголосили..., що наш паризький парламент та інші наші трибунали було створено тільки для того, аби вершити правосуддя над нашими підданими; ми строго їм забороняємо в майбутньому... брати у своє провадження... усі справи, які можуть стосуватися держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо за собою та нашими наступниками...» (З едикту Людовіка XIII про заборону парламентам (судам) утручатися в державні справи й адміністрацію, 1641 р.). • Що означала заборона Людовіка XIII судовим установам утручатися в державні справи? • Поміркуйте, з якою метою король прийняв цей едикт. 3. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання. «Влада короля є священною... Королі діють як слуги Божі та його намісники на землі. Бог через їхнє посередництво встановлює Своє царство... Королівська влада є необмеженою. Аби зробити це слово ненависним і неприйнятним, багато хто навмисно ототожнює управління необмежене з управлінням деспотичним. Але це цілком відмінні речі. Без цієї необмеженої влади правитель не може ані чинити добро, ані карати зло; його влада повинна бути такою, аби ніхто не зміг її уникнути... Треба коритися володарям так, як самій справедливості, без цього не може бути жодного порядку й успіху в справах. Тільки Бог може судити винесені ними вироки та їх самих... Тому кожний, хто не бажає коритися володареві, не піддається іншому суду, а засуджується нещадно на смерть як ворог народного спокою й людського суспільства. Піддані зобов’язані беззаперечно підкорятися володареві. Тільки в одному випадку можна відмовитися коритися, а саме в разі, якщо володар наказує чинити всупереч Божим заповідям» (З трактату відомого французького проповідника й письменника XVII ст. Боссюета «Політика, заснована на Святому Письмі»). • Чим обумовлює автор необхідність коритися володареві? • Чи сприяли подібні настанови зміцненню влади монарха? • Що має на увазі Боссюет, коли згадує про Божі заповіді?
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Терентьева
Yezhov_igor42
olelukoya4
Nikolai_oksana
Vrpeshka
burtsev3339
krasa28vostok65
Nastyaches4
Akvamontaz
alf206
Urmanov19903131
juliaipatova1739
ali13zakup5064
veronikagrabovskaya
Tatyana_Minullina