Сходства и отличия древнерусского и Европейского средневекового города

они очень сильно отличалась архитектурой. в древнерусских городах было очень много деревянных креплений,вообще многое было сделано из дерева,а вот в европейских городах - нет. Считается, что главным различием Европы и Руси был уровень развития технологий, культуры, образования.

А сходство - была одинаковая религия.Так же они много заимствовали у друг друга

Социально-экономические и культурные признаки завершения модернизации в СССР в 30-x годы:
1)Завершение перехода общества от аграрного к индустриальному(в сельском хозяйстве большую роль стала играть техника, промышленные  продукты стали перегонять по количеству сельскохозяйственные,завод стал основным производителем пром. товаров.(полит)
2)Появление нового класса в обществе рабочие.Они составляли 30% населения страны на тот момент.(социальн)
3)Повышение роли образования.Теперь государству нужны были не просто грамотные,а квалифицированные рабочие ,которые знают и умеют обращаться со сложным оборудованием.Так с 1930 становится обязательным 7 летние образование,открывается 800 высших учебных заведений (всего 270 в 1913 г).
(культурная)
Отличия от западной:
1.Проходила за несколько десятилетий  на западе столетия.
2.Концентрация всех внутренних сил  общества,для достижения целей модернизации
3.Началась в тяжелой,а не легкой промышленности.
4.Впервые в мире проводилась не в капиталистическом экономической системе.

 Причини роздробленості Київської Русі. Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.Роздроблення дістало в науці назву «феодального», оскільки його визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру — Києва.