Русско-турецкая война 1877-1878 т.1.как и когда началась война2. Русские военачальники, отличившиеся в этой войне3. Где русская армия столкнулась с наибольшими трудностями? В чем состояли эти трудности?4. Как развивались события под Плевной: сначала_штурма, затем5. Кто инициатор штурмов?6. Турецкий военачальник в Плевне7. Почему русской армии важно было удержать Шипкинский перевал8. Что такое «Шипкинское сидение», в каких условиях оно проходило9. Потери русской армии на Шипке 10. Где 12 октября 1877 г. произошло кровопролитнейшее сражение? В чём его особенность?11. Когда русская армия перешла Шипкинский перевал?12. Русский художник-баталист с армией русско-турецкую войну и запечатлевший весь ужас войны13. Его известные картины​

1 Бенефиций - в средние века пожизненное земли или доходов с какой-либо собственности за выполнение военной или другой службы.
В Древнем Риме "бенефиций" обозначал милость или льготы полученные от императора.
2 Про вассала это примерно так    поданный моего поданного- не мой поданный т.е высший феодал не может управлять вассалом низшего феодала.
3 Феодальная лестница - в Средние века жизнь строилась по принципу строгой иерархии, на верхней ступеньке находились самые знатные: король, духовентсво, крупные феодалы. Ниже шли рыцари, владельцы мелких поместий

З ліквідацією політичної автономії України наприкінці XVIII ст. царський уряд посилив колоніальний наступ на її землях, запровадив загальноімперську державно-політичну систему з її уніфікаційними методами управління.Знищення російським царизмом наприкінці XVIII ст. української державності на Лівобережжі та Слобожанщині супроводжувалось русифікацією корінного населення. Цю колонізаторську політику стосовно українського народу російська влада здійснювала переважно ідеологічно-адміністративним шляхом.Царські адміністратори витісняли українську мову з імперських установ і навчальних закладів усіх ланок освіти. Для задоволення своїх потреб у грошах, які весь час зростали, поміщики посилювали панщину та скорочували селянські наділи, що призводило до розорення селянства і деградації поміщицьких господарств. Прогресуючий їх занепад виявився у зростанні заборгованості поміщиків державі, що становила у першій половині XIX ст. понад 83 млн. крб. Тому наприкінці 50-х років поміщиками було оформлено під заставу майже кожен четвертий маєток в Україні. Основу промислового перевороту складав технічний переворот, суть якого полягала у заміні ручної праці машинною, широкому впровадженні у виробництво парових двигунів, удосконалених технологій. Відбувалося поступове витіснення кріпацької мануфактури капіталістичною фабрикою. Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась бурхливим зростанням кількості промислових підприємств, промисловим переворотом, впровадженням нової техніки та технології, підвищенням ролі вільнонайманої праці, виникненням нових галузей промисловості. Усі ці процеси й тенденції становлять суть і зміст двох суперечливих, але взаємопов'язаних суспільних явищ: кризи, занепаду, проте все ж певного домінування старих феодальних відносин та структур, які дедалі більше гальмували розвиток суспільства, і зародження, становлення та формування у межах феодалізму нових капіталістичних відносин.