Составьте в тетради хронологическую таблицу событий Английской революции. Огромное

Побут давніх римлян вивчався вченими на основі робіт письменників, філософів та інших вчених, а також на основі археологічних розкопок.

У Стародавньому Римі був поділ на багатих і бідних. Житло, одяг, їжа, освіта були знаком суспільного становища. За ним судили про власника – його положення в суспільстві, культуру.

Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.

Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою

Основний раціон римлян того часу складали каші, хліб, маслини, оливкова олія, сир, варені овочі та фрукти. М’ясо було розкішшю для бідних, їли його тільки у свята. Римляни їли 3 рази в день. Рано вранці – перший сніданок, близько полудня – другий, ближче до вечора – обід.

Обід багатих людей складався з закуски, власне обіду і десерту. Закуска складалася з яєць, пікантно приготованих овочів і взагалі страв, що збуджують апетит. Обід включав кілька страв і десерт – печиво, сир, фрукти (обов’язково яблука). Тому про повний обід римляни говорили: «від яйця до яблук».

При Касым-хане (1511-1521) и его сыне Хакназаре (1538-1580) расширилась территория ханства.

Касым-хан (1511-1521) воспользовался разгромом и гибелью Шайбани под Мервом в битве с шахом Ирана Исмаилом, и укрепил свою власть в Южном Казахстане. Таким образом, Касым-хан завершил длительную борьбу между казахскими ханами и шайбанидами и окончательно присоединил Восточный Дешт-и-Кыпчак к Казахскому ханству. Он вошел в историю как «собиратель казахских земель». Согласно сведениям историка Мухаммеда Хайдара Дулати, число подданных хана Касыма определялось миллионом человек. При Касыме ханская власть была как никогда прочна и ни один из казахских ханов не сумел объединить под своею властью такое число людей. Народное предание связывает с именем Касым-хана создание узаконений, известных как «Қасым ханның қасқа жолы» («Чистая дорога хана Касыма»).

Он продолжал политику отца, попытавшись укрепить казахское ханство. Источники называют Хакназара – «ханом казахов и кыргызов». Ему удалось отстоять земли на востоке и юге Семиречья в борьбе с ойратами и могольским ханом Абд ар-Рашидом. Для противостояния Сибирскому хану Кучуму Хакназар вступил в союз с узбекским ханом Абдаллахом, оказавшись под его патронажем. В 1569 г. Хакназар произвел нападение на ногаев, ногайцы, принявшие власть казахского хана, затем растворились в составе Младшего жуза. В результате одержанных побед границы Казахского ханства расширились до земель междуречья Едиля и Жаика. В состав ханства вошла часть башкирского народа, отказавшегося принять подданство России. Как и Касымхан Хакназар развивал политические и торговые связи с Русским государством.