В 946 году после подавления восстания древлян княгиня Ольга провела налоговую реформу, упорядочив сбор дани. Она установила «уроки», то есть размеры дани, и создала «погосты», крепости на пути полюдья, в которых жили княжеские администраторы и куда свозилась дань. Такая форма сбора дани и сама дань назывались «повоз». При уплате налога подданные получали глиняные печати с княжеским знаком, что страховало их от повторного сбора. Реформа содействовала централизации великокняжеской власти и ослаблению власти племенных князей.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Який наслідок для економічного розвитку західноукраїнських земель мав поділ на Польщу "А" та Польщу "Б"? А. Перетворення українських земель на джерело сировини та ринок збуту товарів Б. Зростання кількості робочих місць і заробітної плати в українських воєводствах В. Скорочення трудової еміграції західноукраїнського населення до США й Канади Г. Пріоритетний промисловий розвиток українських земель порівнянно з польськими
Дру́га Пуні́чна війна́ (звана також римлянами «війно́ю про́ти Ганніба́ла» і ганніба́ловою війно́ю[3]) — війна, що тривала з 218 по 201 до н. е., театрами військових дій якої було Західне Середземномор'я. Це була друга з трьох воєн між колишньою фінікійською колонією Карфагеном і залежними від нього державами проти Римської республіки. Їх називають «Пунічними війнами», від римської назви карфагенян — punici (більш стародавнє — poenici, через фінікійське походження карфагенян). У сучасній історіографії слово «пунічний» (punic) використовується стосовно Карфагена, на відміну від «фінікійський» (phoenician).
Объяснение:
.