Складіть план пункту 2 реформи івана iv в підготуйте розповідь за ним визначте із якою метою проводив реформи цар​

1) План:

1. Мета та завдання реформ.

2. Церковні Собори 1547 та 1549 років: передумови, хід, результати.  

3. 1549 р. Перший земський собор

4. Видання юридичного кодексу (1550 рік) та реформи центральної адміністрації.

5. Військова реформа.

6. Реформа місцевого самоврядування.

7. Опричина: передумови, діяльність та результати.  

2) Відповіді по плану:

1. Одним із завдань реформ було обмеження повноважень спадкової аристократії князів та бояр (які утримували свої маєтки на спадковій основі) та просування інтересів службової шляхти, яка тримала свої поміщицькі маєтки виключно як компенсацію за службу уряду і які, таким чином, залежали від царя. Іван мав на меті сформувати клас поміщицької шляхти, який би завдячував усім государеві.

2. Уряд Івана розпочав широку програму реформ та реорганізації як центральної, так і місцевої адміністрації. Скликані в 1547 та 1549 рр. церковні собори зміцнювали та систематизували справи церкви, підтверджуючи її православ'я та канонізуючи велику кількість російських святих.  

3. У 1549 р. Перший земський собор був скликаний на засідання дорадчої влади - це було національне зібрання, яке складалося з бояр, духовенства та деяких обраних представників нової службової шляхти.

4. У 1550 р. був складений новий, більш детальний юридичний кодекс, який замінив той, який датується 1497 р. Центральна адміністрація Росії також була реорганізована у відділи, кожен з яких відповідав за певну функцію держави.

5. Умови військової служби покращилися, збройні сили були реорганізовані, а система командування змінилася так, що командирів призначали по заслугах, а не просто в силу їх благородного народження.  

6. Уряд також запровадив широке самоврядування, з окружними адміністраторами, обраними місцевою шляхтою.

7. Через свої побоювання, він бажав поводитися зі зрадниками так, як він захотів, і створив опричнину, тобто, сукупність територій, яка управлялась окремо від решти держави та поставлена під його безпосередній контроль як земля корони. Доходи були спрямовані на утримання нового двору та царя, що складався з ряду ретельно відібраних бояр та службової шляхти. Опричнина проіснувала лише сім років, з 1565 по 1572 рік, коли вона була скасована внаслідок відмови опричницьких полків захищати Москву від нападу кримських татар.  

Шейбаниды

Улус

Сунга

Объяснение:

1.узбекская правящая династия в Бухарском ханстве, средневековая мусульманская династия правителей Мавераннахра и Южного Туркестана. Ветка Шибанидов, основателем считается чингизид Мухаммед Шейбани, хотя никто из представителей этой династии не являются его потомком и все восходят к его деду — Абулхайру.

2.назва племені, адміністративного утворення, у стародавніх тюркомовних і ойратомовних народів Степу, синонім слів «орда», урда і юрт.

3.государство, существовавшее примерно в 185-73 до н. э. на востоке Индии. Возникло после падения Империи Маурьев. Столицей государства была Паталипутра.

Буха́рский эмира́т (узб. بوخارا امرلیگی, Buxoro Amirligi; перс. امارت بخارا‎, Аморати Бухоро) — узбекское государство[4][5], существовавшее с 1756 по 1920 год в Средней Азии на территории современных государств Узбекистана, Таджикистана и части Туркмении. В его состав также временно входили территории Южного Туркестана или современного «Афганского Туркестана» и округа Туркестана в южном Казахстане. Правопреемник Бухарского ханства и часто назывался так же. Официальное название государства было Бухарское государство. Термин эмират используется в академической литературе.