На кого спирався у своєму правлінні октавіан август. Як він здобув підтримку населення

1) У своїй діяльності та в період правління, Октавіан Август спирався на привілейований з плебсу так званих «вершників». Саме з їх числа призначалися керівники (командири) преторіанців та прокураторів.  

2) Підтримку простого народу Октавіан Август отримав завдяки проведенню гладіаторських боїв, де він не тільки роздавав гроші та хліб, але й знімав суспільне напруження. Також, попри всю повноту своєї влади та багатство, називав себе першим серед рівних. Він обирав скромний одяг, який був пошитий його донькою чи дружиною. Також, він заборонив встановлювати меморіали, пам’ятники і так далі у свою честь. Ба більше, він намагався вирішити проблеми плебсу шляхом зрівняння їх з іншими верствами населення. Він домігся цього за до різних засобів щедрості та скорочення рясного надлишку у багатих. У 29 році до н.е. Август подарував 400 сестерцій (срібна монета) 250 000 громадянам, 1000 сестерцій о 120 000 ветеранам у колоніях і витратив 700 мільйонів сестерцій на придбання землі для своїх солдатів. Він також відновив 82 різні храми, щоб проявити свою турботу про римський пантеон божеств. У 28 році до нашої ери. він розтопив 80 срібних статуй та витратив ці кошти на потреби міста.  

В период правления царевны Софьи Алексеевны возглавил с 1683  Посольский приказ. В это время внешнеполитическая обстановка для России была очень сложной — напряжённые отношения с Речью Посполитой подготовка Османской империи несмотря на Бахчмсарайский мирный договор  1681года, к войне с Российским гос-ва, вторжение крымских татар в мае — июне 1682 года в русские земли. Собственно это ему и не нравилось и он имел великое желание всё это исправить. Поэтому приступил к проведению активной внешней политики.

Василия Голицина не устраивало существование крепостного права, он считала, что это тормозит развитие общества.

Сделал: Частично реформировал армию, смягчил условия холопства за долги, отменил закапывание мужеубийц и смертную казнь за возмутительные слова.
Предполагал, чтобы дворянство ездило за границу и обучалось там военному искусству, хотел чтобы армия была из дворянского сословия, а не из крестьян, так как считал, что это не принесет пользу ни в войне (они воевать не умеют), ни в сельском хозяйстве (земли в военное время обрабатывать никто не будет). Планировал освободить крестьян, предоставив им обрабатываемые ими земли, но с условием выплаты в пользу государства ежегодных податей, а также по плану Голицына операция выкупа крепостного труда и надельной земли крестьян совершалась посредством замены капитальной выкупной суммы непрерывным доходом служилых землевладельцев, получаемым от казны в виде возвышенного жалованья за службу.