Украинизация 1920-1930, её итоги, кратко.

У практичному здійсненні "українізації" в Україні можна виділити такі наслідки:

1. Усунення від влади відвертих шовіністів першого секретаря ЦК КП(б)У Е. Квірінга та другого секретаря Д. Лебедя, який проголосив теорію боротьби двох культур, прогресивної, революційної, міської російської та контрреволюційної, відсталої сільської української культури. В їх боротьбі українська культура мала відступити і загинути.

2. Розширення сфери вживання української мови в державному житті. [З серпня 1923 р. для державних чиновників та партійних функціонерів організовуються курси української мови. Той, хто не пройшов їх і не склав іспиту, ризикував втратити посаду. З 1925 р. було введене обов'язкове вживання української мови в державному діловодстві. З 1927 р. партійну документацію переведено на українську мову].

3. Зростає кількість українців у партійному і державному апараті. Так, у 1923 р. їхня частка становила 25–35%, а у 1927 р. – 52–54%. За кількісним ростом стояли важливі структурні зміни. Одною з них була поява нової державно-політичної, господарської та культурної еліти, кістяком якої були так звані націонал-комуністи, вихідці з колишніх українських лівих партій.

4. Найбільший вплив "українізація" справила на розвиток національної освіти. Вона збіглася в часі з розгортанням більшовиками так званої культурної революції, одним з головних напрямків якої була ліквідація неписьменності. У 1930 р. в Україні почали впроваджувати загальнообов’язкове початкове навчання. У 1927 р. – 97% українських дітей навчалося українською мовою. Цей показник так і не був перевершений за роки радянської влади (у 1990 р. він становив лише 47,9%). Зростання мережі україномовних навчальних закладів йшло паралельно з розвитком наукових досліджень у різних галузях українознавства.

5. Різко збільшувалась кількість української преси (в 1933 р. вона становила 89% всього тиражу газет у республіці).

6. Україномовні стаціонарні театри в 1931 р. складали 3/4 всіх театрів в Україні; в 1927/29 рр. у Києві збудовано найбільшу в Європі на той час кіностудії.

7. Місто почало втрачати позиції цитаделі російської ідентичності.

8. Різнопланова культурно-освітня робота проводилась серед компактно проживаючих за межами України українців (на 1925 р. за межами України проживало 6,5 млн. українців).

9. Велика увага приділялась розвитку національних меншин в Україні. Так, протягом 1925 р. було утворено 7 німецьких, 4 болгарських, один польський і один єврейський національні райони, а також 954 сільські ради національних меншин, 100 міських рад. У цей час в Україні діяли 966 шкіл з німецькою мовою навчання, 342 – з єврейською, 31 – з татарською тощо, а взагалі початковий всеобуч здійснювався понад 20-ма мовами.

Наполеон был французом к. 18в со всеми недостатками и ограниченностью своего народа. Либеральная экономика была ему чужда, вмешательство государства в любой хозяйственный процесс представлялось естественным. Обладая большими он вникал в характеристики шерсти разных пород овец, знал нюансы торговли шелком не хуже любого купца, контролировал торговлю и денежные операции. Он желал промышленному развитию Франции, однако принес ему своим вмешательством больше вреда, чем пользы. Во время кризиса сбыта французским мануфактурам из казны выделили 1.2млн. франков. Деньги делили чиновники. Только несколько мануфактур в результате вышли на прибыльную работу и смогли рассчитаться. Остальные суммы ушли в песок. Большие деньги были потрачены, чтобы перевести текстильную промышленность с хлопка на лен, также безрезультатно.

Особенное место тут занимает "континентальная блокада". В попытках защитить французскую промышленность, Наполеон препятствовал поставкам товаров из Англии. Оказалось, что французской промышленности он нанес куда больше вреда. Снизилась конкуренция, выросли цены, страна лишилась более качественных английских товаров.

Выросла контрабанда, промышленники, при всей своей поддержке Наполеона, торговали с Англией, когда им это было слишком выгодно. В остальной Европе, формально подчиненной Наполеону, блокаду нарушали еще шире. Вызванная блокадой война, в конечном итоге, оказалась непосильной для Франции. За время войны было уничтожено поколение французских бизнесменов, в 1815г. человеческий потенциал Англии значительно превосходил французский. Во Франции не было сильных банкиров, финансистов, промышленников, инженеров конкурировать с английскими коллегами. С другой стороны, первый шаг на пути модернизации был сделан. Феодальные ограничители в виде цехов и контроля мануфактур были сняты, собственность обрела хозяина и надежную защиту, финансы приведены в порядок, законы позволяли работать. Страна увидела, что такая система работо и перспективна.

Основные проблемы, вызванные техническим прогрессом в 19 веке, были экономического характера. Растущая производительность труда оставляла без работы многих рабочих, что вызывало движение луддизма - борьбы с новыми промышленными устройствами. Новые технологии "закрывали" целые отрасли промышленности - например, изобретение керосина сделало устаревшим использование китового жира.

В наши дни к экономическим проблемам, многие из которых аналогичны проблемам 19 века, добавились экологические. Появилась проблема загрязнения окружающей среды, глобального потепления, и т.д.