1. Хто підписав радянсько-німецький пакт про ненапад? 2. Коли розпочалася Друга світова війна? 3. Чи правильно те, що з підписанням «Договору про дружбу та державний кордон» СРСР і Німеччина остаточно поділили сфери впливу в Європі? 4. До складу яких країн входили українські землі напередодні Другої світової війни? 5. По якій лінії мала проходити межа сфери інтересів Німеччини та СРСР за «пактом Молотова – Ріббентропа»? 6. Дайте визначення понять «радянізація», «депортація». 7. У які регіони виселялося населення Західної України під час насильницької депортації у 1940 р.? 8. Визначте хронологічну послідовність подій: – підписання «Договору про дружбу та державний кордон» – початок Другої світової війни; – підписання «пакту Молотова – Ріббентропа». 9. Покажіть на карті, яких політичних і адміністративно-територіальних змін зазнали українські землі протягом 1939-1940 рр. 10. У чому полягає суперечливість характеру радянізації на землях Західної України, Північної Буковини та Бессарабії? 11. Що спільного, а що відмінного було при встановленні радянської влади в Східній Галичині та Північній Буковині і Бессарабії? 12. Події 1939-1940 рр. на українських землях історики тлумачать як «анексію», «возз'єднання», «включення до складу СРСР». Який вислів Ви вважаєте правильним? Свою точку зору обґрунтуйте. 13. Деякі історики вважають, що, підписавши пакт з Німеччиною та взявши участь в розподілі Польщі, СРСР сприяв розв'язанню Другої світової війни. Чи згодні Ви з такою точкою зору? 14. Які заходи радянської влади, на Вашу думку, мали наразитися на найактивніший опір з боку західноукраїнського населення? Чому? 15. Швейцарському історику В.Хоферу належать слова: «Сталося виняткове явище – договір уклали між собою антифашист №1 Сталін і анти більшовик №1 Гітлер. При цьому кожен з них зрадив свою ідеологію: Сталін зрадив світовий комуністичний рух.., а Гітлер поводився так, нібито відмовився від планів щодо завоювання життєвого на Сході». Як Ви розумієте вислів швейцарського історика? Чи згодні Ви з його думкою?

Китайци любят поесть. большая часть китайцев не готовит дома, а питается в закусочныхВся еда очень жирная .Особое предпочтение из мяса уделяют утке, курятине.Гарнир состоит из двух блюд на выбор — лапши и риса. Изредка также можно заказать жареную картошку, которуюподают полусырой.Очень любят овощные блюда и блюда c грибами. Овощи тоже все жареные. Исключением является только брокколи, которое подают вареным. Китайский традиционный наряд называется "ханьфу".Как правило, с ханьфу мужчины носили специальные шляпы, а женщины или маленькие шляпки, как на картинке выше, или просто вставляли в волосы заколки и гребни с Детей одевали и одевают в уменьшенные копии взрослой одежды.В многомиллионных городах есть единственный шанс для многих китайцев не превратиться в бездомных – арендовать капсульную квартиру. В ней может питаться, В каждой квартирке помещаются мини-кухня, душевая и туалет — дыра в полу, расположенная  за шторкой, в полуметре от «столовой».мыться, ходить в туалет и жить.

НАДЕЮСЬ

Объяснение:

Возможно, все решил случай. Первоначально Петр вовсе не думал о строительстве города на берегах Невы, а уж тем более — новой столицы. Просто сначала ему нужна была крепость в Невской губе, а затем понадобился порт, который позволил бы вести морскую торговлю, минуя далекий Архангельск. Может быть, если бы Петр раньше захватил Ригу, Санкт- Петербург так и не был бы построен: Рига — процветающий порт — являлась крупным центром русской торговли, и ее гавань была свободна ото льда на шесть недель дольше, чем Невская губа, но Рига оказалась в руках Петра лишь в 1710 году. Петербург был основан на том месте, где Петр впервые ступил на балтийскую землю. Он не знал, что сулит грядущее, и ждать не стал. Как всегда, торопясь воспользоваться благоприятным моментом, Петр приступил к строительству.

Петербург уникален во многих отношениях. Случалось, что в пылу юности или в горячке преобразований другие нации тоже основывали новые столицы на дотоле пустовавшем месте. Примеры тому — Анкара, Вашингтон и Бразилия. Но никто и никогда не основывал столицу во время войны на территории, которая по-прежнему юридически принадлежала могущественному и непобежденному тогда противнику. Более того, в 1703 111 году такой большой город был заложен в последний раз в истории Европы. К тому времени крупные города возникли даже в американских колониях европейских стран: Нью-Йорку