Які чинники вплинули на укладення «Вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою? Як ця подія позначилася на історичній долі України?​

Відповідь:

Вічний мир (пол. Pokój wieczysty, рос. Вечный мир, лит. Amžinoji taika), Мир Гжимултовського (пол. pokój Grzymułtowskiego), Трактат про вічний мир — мирний договір між Річчю Посполитою і Московським Царством, підписаний 6 травня 1686 р. у Москві про розділ Гетьманщини. В переговорах, які тривали сім тижнів, зі сторони Речі Посполитої брали участь посли Кшиштоф Гжимултовський і Марціан Огінський, з московської — канцлер і начальник Посольського приказу князь Василій Голіцин. Текст договору складався з преамбули і 33 статей[1]. Договір було укладено на основі Андрусівського перемир'я (1667).

Пояснення:

Відповідь:1686 Між Річчю Посполитою і Російською державою було підписано угоду, відому як «Вічний мир». Укладена в результаті складних польсько-російських переговорів, які розпочалися в лютому 1686. Його текст (складався із 33 статей) підтверджував домовленості Андрусівського договору (перемир'я) 1667 про розподіл сфер впливу над Україною. Згідно з договором, уся територія Лівобережної України, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверщина зі Стародубом та Черніговом і Смоленськ мали залишатися під зверхністю російського царя. За відмову від претензій на Київ Річ Посполита отримала від Московщини компенсацію в сумі 146 тис. рублів. Польща дістала владу над Північною Київщиною, Волинню і Галичиною. Територія Південної Київщини, Брацлавщина (від містечка Стайки й далі річкою Тясмин, де розташовувалися Ржищів, Трахтемирів, Канів, Черкаси, Чигирин), дощенту спустошена нападами турків і татарів та поляків, – оголошувалася «пусткою», нейтральною смугою між Польщею та Московією. Поділля лишалося під Османською імперією до 1699, коли було приєднане до Речі Посполитої. Статті "Вічного миру" гарантували вільне віросповідування православ'я українцям і білорусам, які проживали в Польщі. Обидві держави зобов'язувалися не укладати сепаратного миру з Османською імперією. Підписавши "Вічний мир", Російська держава стала членом антитурецької "Священної ліги", куди, крім Польщі, входили Австрія, Венеція і Ватикан. Цей договір став актом остаточного міжнародно-правового закріплення поділу Української держави на дві частини. Однак не була вирішена проблема політичного статусу подніпровських правобережних земель, які оголошувалися "пусткою". Проти "Вічного миру" рішуче виступив гетьман I.Самойлович, який розпочав активну діяльність, направлену на об'єднання Правобережжя з Лівобережною Україною. Разом з тим козацькі військові полки стали головною силою україно-московських походів на Крим в останніх десятиліттях 17 ст., що було узгоджено з урядами країн "Священної ліги". Договір відіграв значну роль у боротьбі з турецькою агресією у Східній та Пд.-Сх. Європі.

Пояснення:

Учи уроки

При Петре I начала формироваться государственная политика в области образования.Раньше преобладало церковное образование. Царь-реформатор прекрасно понимал, что школа, основанная лишь на церковном знании, так же как и посылка талантливой молодежи для обучения за границу, не могут дать хорошего результата. В стране начала формироваться система профессионального образо­вания.Школы вначале были бессословными: в них могли учиться дети из разных слоев на­селения. Однако вскоре во многие специальные учебные заве­дения, где готовили офицеров-специалистов, стали принимать только детей дворян. Дети же крепостных крестьян в государ­ственных школах обучаться не могли.Поскольку далеко не все дети дворян желали учиться, царь приказал считать учебу одним из видов обязательной государственнойслуж­бы. А чтобы никто не мог ее избежать, он запретил священни­кам давать разрешение на заключение брака дворянам, не име­ющим свидетельства об образовании.Создание системы образования потребовало издания множе­ства книг (учебников, справочников, наглядных пособий). Толь­ко за первую четверть 18 века в России было издано боль­ше книг, чем за все 150 лет с начала русского книгопечатания.Большое значение для повышения уровня грамотности насе­ления имело введение в 1710 году гражданской азбуки. Церковнославянские буквы заменили более простыми по начертанию.С 1703 года начала издаваться первая печатная газета — «Ведомости», в которой публиковалась в основном иностранная хроника.Крупным научным учреждением стала основанная Петром в Петербурге в 1714 году Кунсткамера (помещение для редкос­тей). В ней хранились собрания минералов, медицинских препаратов, древних монет, находились зоологический кабинет, этнографическая коллекция, несколько земных и небесных «глобусов». Это был первый русский музей. Тогда же в Петербурге были основаны Военно-морской и Артиллерийский музеи. В 1714 году в Петербурге была открыта старейшая в нашей стране научная библиотека.
вот такω

Реформа культуры и быта первой четверти 18 века - эпоха Петра 1, петровские реформы, просвещение и образование при Петре Здравствуйте. Тема нашего сегодняшнего урока «Реформы в области культуры и быта первой четверти XVIII века». Также мы поговорим о том, как в нашей историографии историки оценивают личность Петра Великого и изменения, произошедшие в первой четверти XVIII века в России. Мы будем говорить о том, что повлияло на развитие культуры и почему в первой четверти XVIII века были проведены исторические реформы, про просвещение и образование при Петре. Естественно, на развитие культуры влияют разные факторы, но в первую очередь необходимо сказать о государстве. Укрепление абсолютизма, количественный рост бюрократического аппарата приводит к необходимости развития образования, появление новых людей. Кроме того, абсолютизм требует утверждения силы искусства, и поэтому здания должны быть большими и красивыми, дворцы сверкать, а столица украситься так, чтобы любой приехавший человек понимал, что попал в город, которым правит великий абсолютный монарх. Развитие экономики дает возможность вкладывать больше средств в культуру, в искусство. Само развитие требует грамотных, умных, образованных людей. Даже для работы на самом примитивном станке или на мануфактуре грамотность необходима. Все петровские реформы пронизаны духом, необходимостью догнать, а по возможности обогнать Западную Европу. Это импортное, западное влияние становится очевидным в первой четверти XVIII века. Наиболее спорный момент петровских реформ, вокруг которого уже 300 лет идут споры: сторонники Петра говорят, что здорово – наша страна стала как Европа, а другие – ничего хорошего, ехали бы в настоящую Европу, ведь у нас всего лишь получилось нечто европейское на русской почве.Так или иначе, для того чтобы догонять Европу, чтобы воевать против Европы, экономически с ней конкурировать, нужны были какие-то изменения в культуре.