Объяснение:
Характеризуючи соціальні та світоглядні передумови середньовічної культури, необхідно усвідомити хронологічні рамки Середньовіччя. Під середньовічною культурою сучасна наука розуміє культуру доби феодалізму, що відповідно до країн Західної Європи становить період приблизно від У до ХУ ст. Формування феодальних відносин у країнах Західної Європи відбувається нерівномірно. У Франції та Італії – впродовж ІХ-ХІ ст., у Німеччині – до середини ХІ ст., завоювання Англії кінця ХІ ст. прискорили процеси феодалізації у цій країні.
До кінця ХІ ст. у Західній Європі завершується поділ суспільства на землевласників – феодалів (сеньйорів) та залежних селян (сервів). Феодальні відносини характеризуються поєднанням верховної влади, у тому числі політичної, з землеволодінням, васальною ієрархією. Відносини особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів) становили систему васалітету. Васал отримував землі від вищестоящого сеньйора, який, у свою чергу, був чийсь васал. Одержання землі зобов’язувало васала виконувати військові обов’язки, брати участь у суді і т.д.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вклад Українських підприємців у розвиток української культури
1.Джадидизм начало нового мировозрения
2.По своей сути, эти явления выражали стремление к единению мусульман (панисламизм) и представителей тюркской этнической общности (пантюркизм).
3.Начало XX в. ознаменовалось обострением социальных противоречий в Российской империи, усилением колониальной политики в Казахстане, особенно в аграрном вопросе. Значительно активизировалось переселенческое движение. Территория Казахстана была разделена на переселенческие районы: Тургайско-Уральский, Семипалатинский, Сырдарьинский, Семиреченский. Были созданы Переселенческие управления, выявляющие «излишки» земель для создания «переселенческого фонда». Каждая казахская семья имела право на пользование земельным наделом в 15 десятин, вся остальная земля переходила в общественный земельный фонд, управляемый Министерством государственной собственности.
4.Причина поевление аграрного движения в том что у казахов не было место что бы гонять с кот и было решено заняться аграномией
5.В начале ХХ века
6.Это гонять скот агрономи и заводы фабрики
7.Собрание разных кружков и митинги