ответить на во по истории 1. Перечислите международные организации, в которых состоит Россия. Назовите цели, которые она преследует при этом? 2. Какие приемы и используются для их разрешения? 3. Дайте собственный прогноз на будущее политическое и экономическое развитие России, ее международному положению. 4. Перечислите основные противоречия между странами СНГ. 5. Какую роль в рамках СНГ играют тарифы на российский газ? 6. Как вы думаете, решена ли в наше время проблема использования научных достижений только в мирных целях? От чего зависит ее решение? 7. Как активизация международного сотрудничества может повлиять на улучшение или ухудшение обстановки в мире? 8. Назовите основные организации, осуществляющие взаимодействие народов и государств мира. Как вы считаете, их международное влияние в современном, сложном мире растет или ослабевает? Вывод подтвердите примерами. 9. Выделите приводимые автором причины Чеченского конфликта. 10. Какие причины вы можете добавить? 11. Выделите по тексту путь решения конфликта, который автор считает оптимальным. 12. Сделайте вывод, поддерживает ли автор действия российских властей на Северном Кавказе

Объяснение:

Великая Отечественная война. Сколько горя и страданий она принесла людям. Сколько спето грустных песен о ней, сложено стихов и нарисовано картин. Есть среди них жуткие и пробирающие до дрожи, а есть такие, в которых читается надежда. Именно полотно Лактионова Александра Ивановича «Письмо с фронта» показывает те приятные моменты, которые могли случиться в те времена.

Мы видим небольшую группу людей. Они собрались на пороге чьего-то дома. Двое детей, мальчик и девочка, женщина, девушка и солдат. В руках у ребенка видно клочок бумаги. По всей видимости, солдат принес письмо из фронта от мужа женщины. По выражениям их лиц понятно, что вести хорошие. Они радостно улыбаются и предвкушают скорое возвращение мужа и отца домой. Солдат это его боевой товарищ. Он ранен, поэтому и был отпущен домой на выздоровление. Девушка весело засматривается на него. Он оперся об стену и смотрит на мальчика. Из его сигареты идет дым. Женщина очень впечатлена такими известиями, что даже не смогла сама прочесть письмо. В ее руках виден конверт и очки. Девочка, молча, слушает брата и радуется, что у папы все хорошо.

За этим приятным и восторженным моментом не сразу заметны обтертая стена дома и проломленный пол. Тяжело им приходится без мужской силы. Но солнышко и письмо дают надежду на ближайшую победу и возвращение героев домой. Все скоро наладится, нужно только верить.

Попри поступове зростання відмінностей між простим людом і новосформованою племінною знаттю землеробське суспільство східних слов'ян IX ст. залишалося порівняно однорідним в етнічному та соціальному відношенні, але внаслідок швидкої розбудови Києва до слов'янського середовища потрапляють варязькі воїни-купці, фінські мисливці, тюркські найманці, грецькі ремісники, вірменські та єврейські торгівці. З піднесенням міст стали процвітати купці та ремісники.

На щабель нижче від бояр стояла міська знать, або, як її ще називали, — люди, що часто вважались «середнім класом» Києва. Найвизначніші його представники були великими купцями, що займалися міжнародною торгівлею, вступали в родинні зв'язки з боярами й домінували у міській політиці. Порівняно з бюргерами Західної Європи тих часів міська знать Київської Русі була далеко могутнішою й численнішою, навіть після того, коли занепад торгівлі у XII ст. призвів до часткового зменшення її ролі. До менш впливових і бідніших городян, яких ще називали «молодшими людьми», належали дрібні торгівці, крамарі, високомайстерні ремісники, зокрема зброярі, каменярі, гончарі, ювеліри, що гуртувалися в ремісничі корпорації (цехи). Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала «чернь» — ті, хто нічого не мали й наймалися на «чорну роботу».

Історики довгий час міркували над тим, щоб виявитспільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу. І зокрема, їх цікавило питання, чи скрізь європейський феодалізм передував добі індустріалізації. Радянські історики вважають само собою зрозумілим, що Київська Русь була феодальним суспільством.