Тестовая работа по теме: « Народные движения 17 века Найдите лишнее. Причины восстаний 17 века: 1.Закрепощение крестьян 2.Церковный раскол 3.Длительая Северная война 4.Смерть царя. 2.Годы Соловецкого восстания: 1.1675-1695гг. 2.1668-1676гг 3.1669-1671гг 3.Одним из результатов этого события стала казнь главы Земского приказа Л.С.Плещеева. Это : 1.Медный бунт 2.Восстание С.Разина 3.Городские восстания 4.Соляной бунт 4.1662 год – это год: 1.Медного бунта 2.Соляного бунта 3.Соловецкого восстания 4.Восстания С. Разина 5.Самое крупное народное восстание 17 века: 1. Медный бунт 2. Восстание Степана Разина 3.Соляной бунт 4. Соловецкое восстание 6.О каком восстании идёт речь:Это восстание проходило в 2 этапа, поражало своей мощностью и охватом территории. Руководитель этого восстания предстал в облике крайне жестокого вождя, не щадившего ни врагов ни ослушавшихся его приказов казаков. 1. Медный бунт 2. Восстание Степана Разина 3.Соляной бунт 4. Соловецкое восстание 7.Поход за зипунами – это: 1 Поход за добычей 2. Поход за славой 3. Поход за пленниками.

Новгородская земля в силу природных и политических особенностей, была в некоторой степени, отделена от центров Русского государства – Киева, Владимира, Москвы. Такая отдаленность позволила сохранить свою уникальную идентичность. Новгородское государство не знало монгольского разорения.

В то время, когда, после набегов и разорения кочевников, приходилось перестраивать целые города, в Новгородской земле культурные памятники сохранялись и дошли до нашего времени в первозданном виде. Когда в южной и Центральной Руси погибла и исчезали целые виды ремесел, то в Великом Новгороде они продолжали жить. Такие особенности позволили развить особенный вид – великорусский тип искусства, который по своему уровню находился в одном ряду с европейскими центрами.

В настоящее время археологи, историки, фольклористы продолжают находит и изучать памятники материальной культуры средневекового Новгорода.

Своє "Повчання дітям” князь Володимир написав у досить поважному віці, однак адресував його не лише дітям, а й усім нащадкам князівсько-боярського стану, про що пише він сам: «Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а щиро трудіться».

Володимир Мономах вважав, що виховувати дітей слід на позитивних прикладах батьків, дідів. Одним із основних засобів виховання  князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах..». Повчання Володимира Мономаха – визначна пам’ятка педагогічної літератури. Великий князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.Торкаючись питань морального виховання дітей, князь Володимир у “Повчанні” багато уваги приділяє нормам і правилам поведінки людини. Він дійшов висновку, що особиста поведінка дорослих в межах цих норм є критерієм вихованості… У свою чергу етикет, манера, тон поведінки перебувають у прямій залежності від моральних вправ. «…Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки 6 він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.