тест по истории1.Джунгарское ханство образовалось:А) 1635Б) 1640В) 16552 Орбулакское сражение произошло:А) 1640Б) 1643В) 16453.В этом сражении казахов возглавлял:А) АбулхаирБ) ЖангирВ) Жалантос4 Курултай 1710г состоялся в:А) КаракумахБ) ОрдабасыВ) р. Аягуз5 Годы «Великого бедствия»А) 1700-1750Б) 1720-1725В) 1723-17256 Сражение с джунгарами у р. Булантысостоялось:А) 1725Б) 1727В) 17307 Законы Тауке хана:А) ЯссаБ) Исконный путьВ) Жеты жаргы8 Толе би управлял:А) Ст жБ) Ср жВ) Мл ж9 Годы жизни Абылай хана:А) 1711-1781Б) 1700-1771В) 1781-179510 Восстание 1783-1785гг возглавил:А) КенесарыБ) ПугачевВ) Датулы11.Восстание Е. Пугачева проходило:А) 1773-1775Б) 1783-1785В) 1793-179512 Основные движущие силы восстанияС. ДатулыА) бии, султаныБ) кочевники-шаруаВ) и те и др.13 Цели восстания С. Датулы:А)восстановление традиционного порядказемлепользованияБ) прекращение захвата земель казакамиВ) и то и др.14 Когда и где образовалась БукеевскаяОрда?А) 1801г, между Волгой и УраломБ) 1802г, р. Чу и ТаласВ) 1800г, р. Сырдарья и Амударья15 Решающее сражение между повстанцамиИсатая и карательными отрядами произошлов 1837г в местностиА) КиялыБ) МынбулакВ) Тастобе16 Восстания в Уральской и Тургайскойобластях произошли вА) 1850Б) 1869В) 187017 Годы восстания Кенесары:А) 1836-1868Б) 1837-1847В) ) 1838-184018 Восстание Кенесары охватило:А) Мл жБ) Ст и Ср жВ) Весь Казахстан19 Кенесары был провозглашен ханом вА) 1840Б) 1841В) 184220 В 1870г началось восстаниеА) в УральскеБ) в ТургаеВ) на Мангыстау21 Повод к восстанию 1916г:А) тяготы войныБ) рост налоговВ) указ царя22 Столица Казахстана с 1920 по 1924ггА) АкмолаБ) ОренбургВ) Омск23 Сколько казахов предполагалосьреквизировать из Туркестанского края?А) 500 тысБ) 800 тысВ) более 1 млн человек24 На базе НЭПа поголовье скота вКазахстане к 1929г достигло:А) 20, 5 млнБ) 30, 5 млнВ) 40, 5 млн25 Земельно-водная реформа былапроведенаА) 1920Б) 1921В) 1925

1)1635

2)1643

3)Жангир

4)Каракумах

5)1723-1725

6)1727

7) жеты жаргы

8)старший

9)1711-1781

10) датулы

11)1773-1775

12) шапка

13) б

14)а

15)в

16) 1868

17)1837-1847

18)почти весь Казахстан

19)1841

20)в

21)

22) Оренбург

23) а

24)в

25)1925

1) 1530-1584
2) Внутренняя политика: 
Деятельность Избранной Рады (1547-1560) - Военная реформа, Судебник 1550г, Стоглавый Собор, Губная реформа, Формирование приказной системы, Опричнина
3) Внешняя политика: 
Цели: выход к Балтийскому морю, присоединение остатков Золотой Орды. 
Казанские походы: первый поход - 1547-1548, второй поход - 1549-1550, третий поход - 1552 (Итог - взятие Казани)
Астраханские походы: 1554, 1556 (Итог - Астрахань взята без боя)
Крымские походы: 1558, 1559 (Итог - освобождение русских пленных).
Война со Швецией 1554-1557. Победа русских войск. 
Ливонская война (1558-1583) - поражение. 1582 - 10-ти-летнее Ям-Запольское перемирие с Речью Посполитой. 1583 - Плюсское перемирие со Швецией, Освоение Сибири
4) Итог: успешные реформы Избранной Рады в начале правления, успешные походы в начале правления, введение опричнины в 1564 году. Итогом опричнины является: разорение страны, сокращение населения, поражение в Ливонской войне. Увеличение территории гос-ва за счет присоединения юных, восточных, юго-восточных земель, но потеря западных и северо-западных (отказ от Эстляндии, потеря Нарвы, Копорья, Ивангорода). В 1581 году началось освоение Сибири Ермаком.

Відповідь:

1.Внутренняя политика:

У 1995 році в Україні запустили сертифікатну приватизацію. Цей захід, завдяки якому кожен громадянин держави мав отримати можливість стати ефективним власником колишніх державних підприємств, за висновками експертів своїх цілей не досяг, але дозволив формально роздержавити вагому частку економіки країни.

У 1996 році почалася реформа аграрного сектора, завдяки якій колишні колгоспні землі було розпайовано між селянами, що працювали на них.

Завдяки налагодженню співпраці із західними фінансовими установами та стабілізації ситуації в економіці країни показники інфляції з чотириразних показників зменшилися до двозначних, а у вересні 1996 року було проведено грошову реформу-запровадив гривню.

2Внешняя политика:Зовнішня політика Леоніда Кучми не передбачала однозначного вибору інтеграційних прагнень України. Вже у грудні 1994 року США, Велика Британія, Росія та Китай підписали меморандум про гарантії безпеки України в обмін на відмову Києва від статусу ядерної держави. Саме цей документ дав змогу Україні остаточно встановити конструктивні стосунки із Заходом.

Довше тривали пошуки взаєморозуміння з Росією. Державна Дума до кінця 1996 року ухвалювала постанови, що фіксували російські претензії на Севастополь. До травня 1997 року тривала епопея з розподілом радянського Чорноморського Флоту, яка завершилась фактично перемогою Росії.

Протягом 1994—1995 років проросійський президент автономії Крим Ю. Мєшков вдався до низки кроків, які ставили під сумнів належність Криму до України.

У лютому 1995 року в Криму було проведено операцію за участю бійців українського загону спеціального призначення, в результаті якої Мєшкова було відпроваджено до Москви.

Подібною тактикою багатовекторності Леонід Кучма протягом першого терміну президентства керувався і у сфері внутрішньої політики.

Кучма прийшов до влади на проросійських лозунгах, зокрема обіцяв запровадити в Україні двомовність, але згодом він почав шукати союзників у націонал-демократичному політичному таборі.

У 1995 році Кучмою та Морозом було підписано Конституційний договір про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування. Цей договір втратив свою чинність у червні 1996 року, коли парламент ухвалив Конституцію України.

Наприкінці першого терміну загострилося протистояння Кучми із Павлом Лазаренком, яке закінчилося еміграцією та арештом останнього у США.

На президентських виборах 1999 року Кучма переміг як прозахідний президент.

Помітні наслідки у зовнішньополітичному курсі Леоніда Кучми мав «Касетний скандал», який спалахнув наприкінці 2000 року.

В одній із порцій записів, які оприлюднив Микола Мельниченко, йшлося про те, що за участю і з санкцією Кучми здійснювалось постачання українських систем радіотехнічної розвідки до Іраку. Хоча доказів такого продажу не було продемонстровано, Кучма фактично опинився в міжнародній ізоляції.

Складні відносини із Заходом підштовхнули Кучму до участі у східному інтеграційному утворенні — Єдиний економічний р, про наміри створення якого було оголошено у 2003 році.

Восени 2003 року протягом кількох тижнів тривала криза, пов'язана із суперечками з Росією про належність острова Коса Тузла та кордону між двома державами у Керченській протоці.

3.Основные тенденции политических и экономических процессов:

За часів Президента Леоніда Кучми ніхто не ділив Україну на дві різні частини. Мешканці Ужгорода і Севастополя, Львова і Донецька і гадки не мали, що вони різні. Усі громадяни України тих часів вважали, що головним об'єднуючим чинником для них є їх велика і мирна країна, а культурні відмінності населення різних регіонів сприймалися насамперед як цікаві і привабливі різноманітності, а не як приводи для протистоянь і конфліктів.

Особливий підхід Президент України Леонід Кучма застосував до мовного питання як одного з найбільш чутливих для молодої держави. Отримавши країну в розбурханому стані з багатьма громадянськими суперечками, однією з яких була "мовна суперечка", Леонід Данилович особисто швидко перейшов до вживання української мови. Він запропонував усім гуманітарним інститутам країни "м'яко", не через примус, а через заохочення до неї і її привабливість, впроваджувати українську мову як державну і як одну з ідентифікаційних ознак української нації.

У 1996 році Міністерство освіти України затвердило нову концепцію гуманітарної освіти, важливими складовими якої стали запровадження нового покоління україномовних підручників та обов'язковий іспит з української мови при вступі в усі навчальні заклади України. Ці кроки були з розумінням сприйняті суспільством і не викликали жодних суперечок та збурень.

Як наслідок, уже у 2000–2004 роках економіка України стала швидко видужувати і досягла найкращих показників за всю історію незалежності держави. Приріст ВВП досяг 10–12% на рік, державний борг не перевищував 12% від ВВП (зараз понад 80%), сальдо зовнішньоторговельного балансу було стійко позитивним.