Які держави використовували розбрат серед українців для досягнення власних цілей у період Руїни?

А) Период восходящего развития революции (январь-сентябрь 1905 г): 
1. Кровавое воскресенье (09.01.1905 г)
2. Нарастание рабочего , крестьянского движения
3. Волнения в армии и на флоте (Потемкин)
б) Период кульминации революции (октябрь-декабрь 1905 г):
1. Октябрьская политическая стачка
2. Манифест (17.10.1905 г)
3. Создание либеральных партий (кадеты)
4. Декабрьское вооруженное восстание
в) Период спада революции (1906-1907 гг):
1. Постепенное затухание волнений среди рабочих и крестьян
2. Выборы в 1 и 2 Думу
3. Законопроекты  П.А.Столыпина
4. Становление новой политической системы

а,б,в сделай столбиками и так запиши под ними)

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.