Составьте таблицу «Важнейшие реформы Екатерины II», отразив направления реформ, их основное содержание и итоги. Подтвердите или опровергните фактами вывод: «Царствование Екатерины II стало золотым веком российского дворянства». Каково ваше отношение к такой оценке проводимой политики?​

Невские земли под властью шведского королевства 7 класс

Slide 4

XVII в. – земли края являлись окраиной шведского королевства Орешек – Нотебург Корела - Кексгольм Ивангород – Русская Нарва

Slide 5

Рассмотри иллюстрацию 23 стр. 50, сравните ей с иллюстрацией 13 стр. 32. Сделайте вывод о заселении шведами невской дельты в XVII веке?

Slide 7

Каким был город Ниен ? (стр. 51-52)

Slide 8

Вопросы и задания Какие шведские поместья появились на территории современного города в XVII веке? Как жили коренные обитатели края? Объясните, чем отличался быт коренных жителей невской дельты и жителей города Ниена. Стр. 53 - 54

Slide 9

1 мая 1703 г. Взятие Ниеншанца русскими войсками

Slide 10

Домашнее задание Подготовить сообщение: Археологические раскопки на территории бывшей крепости Ниеншанц (руководитель арх. раскопок Петр Сорокин )

Объяснение:

Наприкінці X століття інтенсивно розбудовуються старі й засновуються нові міста. Це зумовлювалося розвитком сільського господарства, ремесел і торгівлі. Розбудова міст відбувалася в умовах піднесення ремісничого виробництва й торгівлі. З XI століття в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації — відродження давніх римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського значення. Головною причиною цього було економічне піднесення, руйнування натурально-господарських форм виробництва. Вотчинне ремесло вичерпало себе, феодальний маєток не міг розвивати своїх промислових проблем. Успіхи сільського господарства і надлишок продуктів харчування зробили можливим існування населення, яке могло не займатися сільським господарством. Вотчинні ремісники переводились на оброк. Вони йшли з маєтків і селилися на перехрестях доріг, у торгових містечках, біля мурів фортець і монастирів. Поступово ці поселення перетворювались в міста.

Крім старих римських центрів, середньовічні торгово-промислові міста перебували під владою феодалів, які були зацікавлені в їх появі на своїх землях, оскільки міста і податки з них приносили немалі прибутки. Система феодальної земельної власності міцно прив'язувала торгово-промислові центри до землевласника, а самі міста певною мірою повторювали структуру феодального маєтку. Значну частину території міста займав замок з господарськими і громадськими будівлями. Феодал постійно жив у місті. При ньому перебувала значна кількість воїнів і слуг, яким роздавали земельні ділянки. Решта землі, як правило, належала церкві. Феодал ставився до міських жителів як до сільських ремісників, котрі переселилися в місто. Тому вони відбували всі феодальні повинності. В дещо кращому становищі були купці, хоч також виконували повинності.