Визначте характерні риси абсолютної монархія?? ​

Абсолютна монархія - це форма правління, при якій монарх має всю повноту влади: законодавчої, виконавчої, судової, духовної та ін.

* Абсолютна монархія формується в результаті боротьби монарха з могутніми феодалами-васалами, в результаті позбавлення влади цих васалів і концентрації її в руках монарха, при розкладанні феодального ладу і формування централізованої держави;

* Абсолютна монархія співіснує і змагається з станово-представницькою монархією - більш обмеженою формою монархії, при якій влада короля сильна, але обмежена парламентом;

* Як правило, абсолютна монархія торжествує над станово-представницької в результаті того, що парламенти мають намір все рідше і рідше, поки їх роль не сходить нанівець;

* Для абсолютної монархії характерні такі діячі, як сірі кардинали, фаворити, придворні кліки, коротше - тимчасові виконавці. Правитель не завжди в змозі самостійно вирішувати всі справи в державі, і частину своїх обов'язків він тимчасово і неформально перекладає на людей, яким довіряє - тимчасових правителів. Ті, не маючи ніяких офіційних обов'язків і відповідальності, використовують дісталася їм владу для особистого збагачення і звеличення.

1. Христиане перестали подвергаться гонениям, а христианская вера обретает статус государственной религии.

2. В город Византий (позднее Константинополь). Стратегически важный центр, из которого было удобно управлять империей, этот город находился на стыке запада и востока.

3. На Западную и Восточную империю. Это произошло в 395 году, когда умер император Феодосий, а править начали два его сына: один на западе, а второй на востоке.

4. Рим олицетворял собой империю, этот город считался священным и неприступным для врагов.

Объяснение:

Неполные пять лет правления императора Павла 1, с 1796 по 1801, запомнились насыщенной внешней политикой. В этот период усилилась революционная Франция и начала завоевательный поход в Европу. Именно эти события послужили основным пунктом для Павла 1 в определении задач России во внешней политике. Однако союз с европейскими державами против Франции принес стране множество разочарований, что привело к резкой смене внешнеполитического курса России. Статья посвящена описанию основных этапов и направлений внешней политики российского императора Павла 1.