Как Хакназара называли кыргызы

Я точно не знаю но звали касым хана

Ст. 114-117 Законов Хаммурапи определяют патриархальное право отцов семейства распоряжаться членами своей семьи как собственностью и отдавать их в залог кредита. Операции отличались от простого ростовщичества тем, что в данное случае заимодавец забирал заложников из семьи должника в качестве обеспечения не выплаченной в срок задолженности (ст. 115) или во временное замещение предоставленного займа (ст. 114). В ст. 117-119 описывается ситуация передачи главой семьи члена своей семьи в рабство за уплату долга, который не был выплачен. Законы Хаммурапи запрещали последующую перепродажу членов семьи, которые должны были обслуживать именно закабалителя или первого покупателя. Из ст. 117, 119 Законов Хаммурапи также следует, что глава семьи мог продавать или выдавать в «кабалу» членов своей семьи только в уплату непогашенного долга и только на три года. Очевидно, Законы Хаммурапи лишили главу семьи возможности свободно (не ради уплаты долга, а для обогащения) распоряжаться членами своей семьи и продавать их в рабство. В ст. 116 говорится, что если заложник, полноправный человек, умер в доме залогодержателя-заимодавца от побоев или дурного обращения, то следует казнить сына заимодавца.

Объяснение:

Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.

Основні напрямки діяльності:

1. Розширення територій Франкської держави.

2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.

3. Створення упорядкованого християнської держави.

4. Розвиток освіти.

Основні підсумки діяльності:

1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.

2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.

3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.

4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.

За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".