Початок першого етапу завоювання можна датувати 1209 роком. У 1211 році монгольські війська на чолі з Чингісханом виступили проти чжурчженьскої держави Цзінь (нині Північний Китай), яка не змогла протистояти монголам. До 1215 року держава майже повністю було завойована, був узятий Яньцзін.
Объяснение:
Початок першого етапу завоювання можна датувати 1209 роком. У 1211 році монгольські війська на чолі з Чингісханом виступили проти чжурчженьскої держави Цзінь (нині Північний Китай), яка не змогла протистояти монголам. До 1215 року держава майже повністю було завойована, був узятий Яньцзін.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.Основным сословием в России было крестьянство. Проанализируйте положение крестьян по во На какие две группы делилось? 2) Как называлась форма организации крестьян и каковы её функции? 3) Какие повинности несла каждая группа крестьян? (Содержание повинностей описывать 4) Положение какой из групп крестьян было самым тяжёлым? Почему? ( ).
Для придушення гуситського руху папа та імператор Священної Римської імперії оголошували один хрестовий похід за одним. Але військо хрестоносців постійно зазнавало поразок від блискучих полководців гуситів — сліпого рицаря Яна Жижки, а по його смерті—Прокопа Великого.
Гусити не тільки оборонялися, а й самі здійснювали походи за межі Чехії: з 1419 р. по 1434 р. вони викликали занепокоєння у папи та імператора. Але головною небезпекою для гуситів була не зовнішня, а внутрішня. Будь-який рух повинен мати кінцеву мету, а саме в цьому питанні у гуситів не було єдності. У їхньому русі брали участь різні соціальн суспільства: від феодалів до селян, від багатих до найбідніших. Коли, здавалося, основної мети гусити досягай, виявились основні розбіжності учасників руху. Гусити розділилися на поміркованих — чашників і радикальних — таборитів. Останніх очолив Ян Жижка.
Помірковані вимагали ліквідації привілеїв церкви, скасування церковного землеволодіння, спрощення церковного обряду, впровадження богослужіння чеською мовою і причастя двома видами; у політичному плані вони виступали за незалежну чеську монархію.
Таборити (від гори Табор у Південній Чехії, де знаходився їхній центр) були схильні до проведення соціальних реформ. Вожді таборитів, посилаючись на заповіти Христа, а також на воєнний стан, вимагали відмови від особистого майна і передачі його до спільної скарбниці, наполягали на скасуванні будь-яких податків. Вони заперечували культ святих, поклоніння святим мощам і стверджували, що будь-хто, навіть жінка, може вести богослужіння. Найзатятіші з таборитів наполягали не на реформі, а на скасуванні церкви, відкидали не тільки власність, а й сім'ю.
Чашників підтримували дворяни, вище духівництво, таборитів — частина дворян, селяни та інші бідн суспільства. Суперечки між таборитами і чашниками призвели до відкритого зіткнення. У битві поблизу Ліпан (1434 р.) таборитів було розгромлено. Зрештою, чашники уклали угоду з католицькою церквою, за якою дозволялися обидва види причастя, а богослужіння велося чеською мовою. Згодом цю поступку було скасовано.
У Чехії, хоча й не надовго, виникла національна церква, яка мала свої етнічні особливості. Для католицької церкви цей рух був попередником майбутньої Реформації.