7. 1823 жылы президент Дж Монро қабылдаған құжат.8. 1867 жылы Ресейден сатып алды9. 1814 жылғы Гент қаласындағы АҚШ тәуелсіздігін мойындаған...10. Тунгыш конституция қабылданды​

Давньоримська цивілізація залишила надзвичайно впливовий слід у багатьох аспектах сучасного світу. Ось декілька звичаїв та традицій, успадкованих від Давнього Риму:

1. Правова система: Римське право вважається одним з найважливіших спадщин римлян. Багато принципів і понять, які були розроблені в Римській імперії, стали основою сучасного правового устрою багатьох країн. Принципи рівності перед законом, право на захист і доказування вини, відповідальність за злочини - усе це має свої коріння в римському праві.

2. Римська архітектура: Давньоримські архітектурні стилі та техніки будівництва були революційними для свого часу. Римські інженери впроваджували арки, куполи, амфітеатри та акведуки, що стали основою для багатьох знакових будівель у сучасному світі. Наприклад, колізей у Римі, визнаний одним з нових світових чудес, є свідченням впливу римської архітектури.

3. Мова: Латина, мова Давнього Риму, має величезний вплив на сучасні європейські мови. Багато лексичних одиниць, фраз та словосполучень латинського походження використовуються в медицині, науковому письмі, юридичних термінах та інших сферах життя.

4. Академічна система: Римляни знали цінність освіти, і їхня система навчання мала великий вплив на сучасні університети. Римські школи та навчальні заклади пропагували широкий спектр дисциплін, в

ключаючи мови, математику, філософію та юриспруденцію. Багато з цих принципів і структур навчання пережили століття та втілені в сучасних освітніх установах.

5. Інфраструктура: Римські інженерні досягнення включали в себе будівництво доріг, мостів та водопроводів. Вони створили мережу доріг, таких як Апієва дорога, яка сприяла зручному сполученню різних частин імперії. Багато з цих доріг і мостів були використані та розширені у подальші століття, що відобразилося в сучасній інфраструктурі багатьох країн.

Це лише кілька прикладів звичаїв та традицій, які були успадковані від Давнього Риму і мають великий вплив на сучасну цивілізацію.

Объяснение:

Масова культура – це культура, яка, серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди контрастуючи з «високою культурою». Вона має дещо негативний вплив на світову «високу культуру»

Перші десятиліття XX ст. позначені дедалі посилюваним крахом моральних норм і принципів, нігілістичним ставленням до всього, що так чи інакше було пов'язане з універсальними людськими цінностями.

Звільнившись від усіх обмежень, які стримували свободу економічної діяльності, людина примудрилася не помітити того, що з подоланням перепон на своєму шляху вона зруйнувала й ті суспільні підвалини, поза якими культура виявляється позбавленою здатності до саморозвитку.

Вирвавшись за рамки будь-яких стримуючих норм і рішуче порвавши з усталеними духовно-моральними традиціями, людина не задовольняється досягнутою відмовою від примирення зі своєю долею. В результаті її духовно-моральний протест знаходить продовження в протесті політичному. Прагнення до негайної реалізації своїх жадань, пов'язаних із докорінною зміною умов земного існування, кидає цю людину в жахи двох світових воєн, на нари концтаборів, у жорсткі структури політичних режимів, котрі заперечують усякий моральний світопорядок.

Як форма само детермінації індивіда, вирішення й пере-вирішення ним своєї долі культура чимдалі більше набуває зловісного обличчя безмежних у своїй могутності тираній. Витіснена зі звичних, історично зумовлених ніш існування, людина переконується в цілковитій незахищеності свого внутрішнього світу, краху гуманітарних ідилій. Духовно-моральний і політичний протести, вилившись у протест історичний, призводять до ліквідації свободи й насадження кривавих диктатур.

Прагнення правлячих режимів до нівелювання своїх громадян, перетворення їх на «масу», «натовп» знаходить своє відображення в розвитку системи масової пропаганди, особливо в її тоталітарному варіанті, адресованому всій нації. Висувається завдання тотальної морально-психологічної обробки населення. Особливі надії в цьому плані покладаються на комунікативні можливості «масової культури», котра, як відомо, на офіційному рівні піддається нищівній критиці.