після придушення селянсько-козацьких повстань 20—30-х років xvii ст. в україні настав десятилітній період затишшя.
польська шляхта посилила колонізацію українських земель, національний і релігійний гніт православних українців. тому вибух 1648 р. був закономірним.у ході війни можна виділити кілька її етапів: перший — 1648 p., другий - 1649-1653, третій - 1654-1655, четвертий — 1656-1657 pp. 23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до києва, де гетьмана вітали як українського месію. саме в києві, вважають історики, стався перелом у поглядах гетьмана на основну мету боротьби. під час переговорів з поляками він заявив про свій намір визволити всю україну та український народ з-під польської влади. з метою заручитися підтримкою у подальшій боротьбі б. хмельницький веде переговори із московською державою та укладає угоду із трансільванією.
у 1649 р. війна розгортається з новою силою. польська армія, яку очолив король ян казимир, захопила галичину і вторглася на поділля. козацькі війська виступили назустріч польській армії, оточили частину польських військ біля м. збаража.
15—16 серпня 1649 р. відбулася битва з головними частинами польської армії на чолі з королем яном казимиром під зборовим. коли, здавалось, перемога вже була на боці козаків, татари залишили поле битви. кримський хан вимагав, щоб гетьман розпочав переговори з поляками. було укладено зборівський договір.
за цим договором річ посполита визнавала існування козацької україни у межах київського, брацлавського та чернігівського воєводств, гетьманське правління в ній та свободу існування православної церкви. реєстр козаків мав складати 40 тисяч. але селяни, які не потрапили до реєстрових списків, мали повертатися до своїх панів.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
составит сложный план по Истории России 6 класс параграф 19 "Литовское государство и Русь "
ответ:
екатерина 2 – императрица всероссийская - с 1762 по 1796 год.
объяснение:
1.
обеспечение повышения уровня жизни граждан
увеличение грамотности
равенство перед законом
либерализм
2.
1763
реформа сената - сенат превратился в главный судебный и административный орган
1768
введение обязательного оспопрививания - развитие здравоохранения
1782
полицейская реформа - регламентирование иерархии и функций полиции в городах.
1783
повторное открытие академии наук - популяризация и развитие наук и изыскания
3.
дворяне если не стояли выше закона, то уж точно получили «особый» статус при рассмотрении дел в суде.
введение местного в городах и губерниях .
снижении налогов и пошлин.
разрешении свободного предпринимательства.
4.
императрица не скрывала авторства большей части идей данного труда, отмечая, что взяла лучшее из трудов западных просветителей и адаптировала под реалии общества российской империи.