Каким было политическое устройство Японии до середины XIXвека?2. Охарактеризуйте социально-экономическое положении Японии с появлением иностранцев?3. Опишите ряд реформ проведенных правительством.4. Написать положение в экономике в период Мейдзи.​

Реформа 1832 г. была первой реформой избирательного права в Англии. Она положила начало переходу от средневекового избирательного принципа равного представительства от корпоративных единиц к новому демократическому принципу представительства от количества населения.   Суть реформы свелась к перераспределению мест в палате общин и увеличению электората. Палата общин насчитывала 658 членов, до реформы представлявших: 188 мест от 114 графств, 465 - от 262 местечек, 5 - от университетов. Общее количество депутатов сохранилось, но было ликвидировано 56 "гнилых" местечек, которые посылали по 2 депутата. 32 "карманных" городка с населением до 4 тыс. человек вместо 2 стали посылать по 1 депутату. Освободившиеся 144 места в парламенте перераспределили между графствами и городами. 42 города получили право посылать депутатов (среди них крупные торгово-промышленные центры - Бирмингем, Лидс, Манчестер, Шеффилд). Было создано 22 новых избирательных округа, 14 из них - в индустриальных районах на севере Англии.   Хотя избирательный ценз не был снижен, как это предполагалось по первому варианту билля, количество электората увеличилось за счет того, что активное избирательное право было предоставлено фермерам и тем арендаторам, которые уплачивали 10 фт. стерл. в год арендной платы. Таким образом, количество избирателей значительно увеличилось в основном за счет сельского населения. Например, в Шотландии их количество выросло с 4 тыс. до 65 тыс. человек.

Сильні сторони: стабілізація міжнародного становища, принаймні до поч.. 30-х рр.., утворення нових держав у Європі, Ліги Націй – прототип сучасної ООН, постановка питань про роззброєння. Слабкі сторони: творці Версальсько-Вашингтонської системи вилучили з неї таку велику державу, як Радянська Росія, а СшА відмовилися бути її гарантом, що позбавило систему всезагального, універсального характеру, робило її вразливою і недієздатною; територіальне розмежування та визначення кордонів нових держав у Європі здійснювалося довільно, без урахування етнічного складу населення, що породило майбутні німецько - чехословацькі, польсько-німецькі, угорсько-словацькі, угорсько-румунські та інші суперечки; колоніальну систему збережено, колонії переможених держав лише поміняли господарів, що викликало піднесення національно-визвольного руху – Китай, Індія, Туреччина; проігноровані повоєнні економічні проблеми, окрім надмірних репарацій з Німеччини та її союзників, розірвано традиційні економічні зв’язки, звідси економічна та фінансова руїни в ряді країн та утвердження на цьому грунті тоталітарних і авторитарних режимів; Німеччину як велику державу було принижено статтями Версальського договору – роззброєння, репарації; розброєння було лише формальним, воно стосувалося держав, що програли війну; «договір 5-ти» обмежував виробництво лінкорів, але не підводних човнів, середніх кораблів, сухопутних сил, авіації, артилерії; неефективність Ліги Націй через корисливі позиції учасників.