Провести сравнительную характеристику Новгородской земли, Северо-Восточной Руси и Юго-Западной Руси по следующим Критериям 1.Форма правления 2.Роль боярства 3.Роль князя 4.Роль вече

1. Горе переможеним - позначає погане становище переможених людей чи народів

Вислів походить з IV ст. до н. е., коли галли вдерлися в Рим, але не могли взяти Капітолій. Облога тривала довго. Римляни голодували, їм запропонували сплатити викуп – 300 кг золота, при відважуванні якого вождь галлів Бренн кинув на терези з гирями меч. У відповідь на обурення римлян, відповів: «Горе переможеним».

Крилаті вислови та слова Стародавнього Риму

2. Ганнібал біля воріт - вислів, що означає небезпеку

Ганнібал - видатний карфагенський полководець. Коли він одного разу з'явився з військом біля воріт Риму, це викликало величезну паніку

3. "Хліба і видовищ" - позначає людей, які живуть виключно на подачки інших

Римські політики, щоб заробити любов плебсу (щоб виграти вибори консула, заспокоїти народ та ін.) часто влаштовували криваві видовища (наприклад, битви гладіаторів) та роздавали хліб. З часом дехто з людей призвичаївсь жити на ці милості, а натовпи вимагали "Хліба і видовищ"

4. Янус двуликий - нещира людина

У римлян Янус – бог дверей, згодом – входу і виходу, бог початку і кінця. Зображувався з 2-ма обличчями, 1-молоде, дивилося вперед, у майбутнє, 2-е – старе, назад, у минуле.

5. Сатурналії не вічні - нагадування про те, що все добре (як і зле) в нашому житті закінчується

У Римській державі дуже популярними були Сатурналії. Про це свято більше можете дізнатися з інших джерел, але цікаво, що під час них існував досить цікавий обряд. Раби багатих господарів отримували на час свят відносну волю, іноді їм навіть прислуговували господарі. Як нагадування, попередження рабам, які надто зазналися існував вислів, який згодом став крилатим: "Сатурналії не вічні"

6. Гроші не пахнуть - гроші можна добувати будь-яким вони від цього не змінюються

Римський імператор Тит Флавій Веспесіан, що правив у I столітті, за переказами, через нестачу грошей у казні запровадив податок на громадські туалети. Коли ж його син Тит дорікнув принцепсу в цьому, Ве ан показав йому гроші, зібрані таким прорік щось типу: "Чи пахнуть, сину, ці гроші?". Звичайно, що вони не пахли

7. Меценат - покровитель наук і мистецтв, особа, що безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури, освіти, літератури

У І ст. до н.е. у Римі жив багатий патрицій Меценат. Він був другом імператора Октавіана Августа і підтримував поетів, художників Риму як матеріально, так і морально. Зокрема, допомагав Горацію та Овідію, був другом Вергілія

8. Вандал - людина, яка знищує пам'ятки мистецтва, неосвічена людина, у ширшому сенсі - людина-руйнівник

Вандали - давньогерманські племена. В V столітті вони напали на Рим і дуже його розграбували, пошкодили й знищили прекрасні скульптури та картини, якими славився Рим. Сам термін з'явився під час Великої Французької революції, яка теж супроводжувалася відчутним вандалізмом

9. Плебей - неосвічена, культурно низька людина; бидло

У Римі плебеями називали нащадків переселенців. Вони користувалися набагато меншими правами, і аристократи-патриції їх часто зневажали за відсутність інтересу до мистецтва, неосвіченість

10. Ім'я їм — легіони - величезна кількість (в старослов'янській мові є аналог - слово "тьма")

Легіон в Римі - велике військове з'єднання (від 3-4 до 10-15 тисяч людей). А сам вираз був вжитий у Біблії. В одній із притч розповідається про біснуватого чоловіка, який на питання, як звуть біса, що вселився в нього, відповів: "Ім'я мені - легіон"

Объяснение:

1)Экономическое и социальное развитие английских колоний в Северной Америке начиналось со стадии, уже достигнутой метрополией. «...Буржуазные производственные отношения, — пишет Маркс, — ввезенные туда (т. е. в Америку. —Ред.) вместе с их носителями, быстро расцвели на почве, на которой недостаток исторической традиции вознаграждался избытком чернозема».

Правда, на протяжении целого столетия английские власти прилагали усилия к насаждению в Америке крупного феодального землевладения. Английские короли раздавали своим приближенным обширные земли, даже целые колонии, жаловали специальные хартии на право учреждения в Америке маноров с зависимыми земельными держаниями и манориальными судами. Но раннее проникновение капитализма в экономику и обилие земель, ставших доступными для колонизации в результате вытеснения и уничтожения коренного индейского населения, не позволяли здесь развиваться феодальным отношениям. Американские города никогда не знали и настоящего цехового строя. Регламентация производства, исходившая от колониальных властей, не получила законченного характера.

2)дипломатические отношения между США и Японией. По состоянию на начало 2010-х годов обе страны очень тесно связаны друг с другом. Япония является вторым крупнейшим кредитором США: американский государственный долг Японии (по состоянию на 2016 год) составил 1,1 трлн долларов[1]. Кроме того, в Японии расположен ряд американских военных объектов.

3)Это общий курс Японии в международных делах. Реализацией внешней политики занимается Министерство иностранных дел Японии. После 1945 года Япония не участвует в военных операциях. При этом Япония является фактически военным союзником США. Япония играет значительную роль в качестве спонсора бедных государств, а также разного рода международных организаций (в том числе ООН).

4)Миссионе́рство— одна из форм деятельности религиозных организаций, имеющая целью обращение неверующих или представителей иных религий. Встречается, в основном, в универсальных религиях, прежде всего, в мировых религиях и не рас в национальных религиях. Различаются «внешняя» миссия (в других странах) и «внутренняя» (среди неверующих и иноверцев на собственной канонической территории). Миссионерство иногда отличают от прозелитизма, однако четкие различия между миссионерством и прозелитизмом отсутствуют. Нередко, те, кого миссионеры хотят обратить в свою веру, отвергают эти попытки, а иногда даже убивают миссионеров, как случилось с пятью протестантскими миссионерами из США в 1956 году, когда они пытались обратить в свою веру индейцев племени Хуаорани в бассейне реки Амазонки в Эквадоре.[1] Аналогичная история случилась на острове Вануату, где туземцы убили, а затем съели миссионеров.