Из наказа представителям Генеральных штатов (1789 г. «4. Маленький город Шаснэ, отдаленный от дорог и абсолютно лишенный всякой торговли из-за затрудненности перевозки продуктов, обременен сборами по содержанию дорог и постройке новых путей, не имея даже возможности пользоваться ими. Он протестует против того, чтобы одно лишь третье сословие уплачивало эти пошлины, так как не оно одно пользуется дорогами, и считает, что их следовало бы скорее переложить на богачей и дворян, по крайней мере, в справедливой пропорции... 6. Шаснэ еще ставит на вид, что, кроме упомянутых пошлин, он вынужден платить своему сеньору барщину, пошлины при покупке и продаже имений.., что часто доводит до крайности нищеты; что сеньор не только не облегчает его положения, но часто стремится ухудшить его, отнимая у прихода право на выгон скота и, таким образом, лишая его возможности пропитания; что ему ежедневно грозит опасность потерять свои владения, так как сеньор может отнять их для удовлетворения своей фантазии насаждения заповедников, где скрывается в таком изобилии его дичь...» 1) Положение какой части населения Франции охарактеризовано в документе? 2) Привлекая знания по теме, объясните, в какой степени названные в документе проблемы были решены во время революции.

Кінець XVIII — початок XIX ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням України. Більша її частина перетворилася на колонію Російської імперії. Проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної Української козацької держави. Не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи Київської держави, так і Гетьманщини та Січі. В народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи. Найвидатнішим кобзарем XIX ст. був Остап Вересай. Своєрідним предтечею національного відродження став видатний мислитель Григорій Сковорода (1722—1794), який проголосив, що «свобода — це найдорожчий скарб» і славив гетьмана Богдана Хмельницького. Чинилися й дієвіші кроки. Ще на початку 60-х pp. XVIII ст. козацька старшина збирала петиції з метою зміцнити автономію Гетьманщини. Коли у 1767 р. Катерина II про око скликала «Уложенну комісію», котра мала б встановити нові закони у державі, й запропонувала надсилати відповідні пропозиції («накази») різних станів (крім кріпаків), це знайшло широкий відгук в українському суспільстві. Люди повірили облудним обіцянкам цариці й зайнялися розробкою пропозицій для майбутньої реформи. У Прилуцькому полку було чітко висловлене бажання провести вибори нового гетьмана. Представники Ніжинського полку висловили бажання відновити Гетьманщину як автономну державу. Тоді генерал-губернатор П. Рум'янцев звелів скасувати вибори у Ніжинському полку, заарештувати депутатів і віддати під суд за «державну зраду». Одинадцять осіб було засуджено тоді до смертної кари. Їх потім помилували, але стало ясно, що думки про відродження Гетьманщини є небезпечними. На засіданнях Комісії, яка зібралася в Москві у 1767 p., деякі автономістичні ідеї висловив Григорій Полетика, але того ж року Катерина II припинила діяльність Комісії раз і назавжди. Настала «мертва доба» в історії українства, коли панівні верстви українського суспільства перейшли на вірнопідданську службу Російській імперії, відмовились не тільки від прагнення до Української незалежної держави, а й взагалі від всього українського (мови, культури, традицій тощо), поступово русифікувались. За це верхівка українського суспільства отримувала право на спадкове дворянство і збереження визиску кріпаків.

Объяснение:

Россия серьёзно продвинулась на пути промышленного переворота, а в 1880-е голы завершила его. Как и в других странах это потребовало большою количества грамотных людей (промышленные рабочие, в отличие от сельскохозяйственных труженников, должны обладать по крайней мере минимальным образованием). Потому в России хорошо было налажено получение как раз начального образования, прежде всего, в земских школах, а также в других видах начальных учебных заведений. Новшеством стали также воскресные школы для взрослых.

Среднее образование также развивалось, но главные новшества произошли в области высшего. Здесь большое распространение получили различные технические институты, готовившие квалифицированных инженеров. Новым явлением также стало женское образование.

Подробнее - на -

Объяснение: