Написати розповідь про розкол учасників гуситського руху від імені таборита не меньше 6 предложений, )​

Объяснение:

Поштовхом до виникнення гуситського руху стали виступи Яна Гуса і його сподвижників — Ієроніма Празького та інших. Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духівництвом, закликаючи повернутися до «євангельськоїбідності»; вважали, що для того, щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння має здійснюватися рідною чеськоюмовою; критикували католицьке причастя для духівництва хлібом і вином, а для мирян — лише хлібом; доводили, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.Подальший розвиток ситуації призвів до встановлення в Чехії мирного співіснування двох конфесій — католиків і чашників, яке було остаточно закріплене договором у Кутній-Гурі (1485). Радикальнішою групою гуситів були так звані «чеські (богемські) брати», що почали формуватися в 1457 році і відкололися від чашників в 1476. «Богемські брати» не визнавали таїнств, відкидали переісточення/перетворення. Проблема співіснування католиків і гуситів у Чехії загострилася в XVII столітті в зв'язку з поширенням у Чехії ідей Реформації. В цей час багато чашників зблизилися з лютеранами, а «богемські брати» з кальвіністами. Імператори з династії Габсбургів у першій половині XVII століття прагнули до скасування прав гуситів, що призвело до Тридцятирічної війни (1618–1648). Після поразки Чехії у війні церковні організації гуситів на довгий час припинили своє існування.

Героиня исторической повести Жанна д'Арк - освободительница Франции. Вся короткая жизнь Жанны, ее нелегкий путь от деревушки Домреми до стольного города Реймса и далее до костра в Руане, показаны глазами ее современников. Тут и нищенка, и дофин из Франции, крестьяне и горожане, солдаты и военачальники, слуги и тюремщики. Каждый из них по-своему переживал события тех тяжелых лет, по своему относился к Жанне д'Арк. Из всех этих рассказов складывается яркий и трогательный образ народной героини Жанны д'Арк.

Чаще всего смену эпох связывают с падением Западной Римской империи. Это государство даже после разделения Римской империи в 395 г. на западную и восточную части занимало большую часть Европы. Его обширную территорию и захватили в V в. народы, которых в римском мире именовали варварами. После падения Западной Римской империи в 476 г. они стали создавать собственные государства и устанавливать в них порядки, отличавшиеся от прежних. Так изменилась не только карта Европы, но и жизнь населявших её людей и общества в целом. Рассмотрим, как это происходило.Вспомните, что означало и на кого распространялось название «варвар».Начало значительных перемен связано с Великим переселением народов. Так историки назвали массовое перемещение десятков племён в Европе в IV—VII вв. нашей эры. Наиболее активными его участниками были германские и славянские племена, которые жили в областях Северной и Центральной Европы, а также кочевники, приходившие с востока из Причерноморья и степей Азии.Германские племена — алеманны, саксы, франки, готы и др. — в первые века нашей эры населяли значительные территории в центре Европы. Они разместились на пространстве от Северного и Балтийского морей на севере до Дуная на юге, от Вислы на востоке до Рейна на западе.Древние германцы занимались земледелием и скотоводством. Жили они в небольших поселениях общинами.