Участь Речі Посполитої у війнах

Історично правильна назва держави — Республіка Обох Націй (пол. Rzeczpospolita Obojga Narodów, Rzeczpospolita Korony Polskiej і Wielkiego Księstwa Litewskiego, лит. Abiejų Tautų Respublika)[8], походить від назви започаткованої Люблінською унією 1569 р. спільної польської (пол. Korona Królestwa Polskiego, укр. Корона Польського Королівства) і литовської (лит. Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė, укр. Велике Князівство Литовське) держави, федеративної аристократичної монархії, що існувала від 1569 р. до 1795 р., коли відбувся її Третій поділ. Скорочена, інколи прийнятна назва Річ Посполита (пол. Rzeczpospolita, укр. Республіка) походить з латини від Res Publica, що перекладається, як Річ Всенародна (Посполита[9]), а при написанні одним словом Respublica — Республіка[10].

У польській мові слово Rzeczpospolita в значенні Республіка вживається до всіх польських держав з республіканською формою правління, та деяких історичних республік, як то Венеціанська республіка — Rzeczpospolita Wenecka, у всіх інших випадках використовується слово Republika.

У литовській історіографії вживається назва — Республіка Обидвох Народів, лит. Abiejų Tautų Respublika.

В українській та білоруській мовах і, відповідно, в історіографіях цих країн нині назва Річ Посполита вживається виключно до Речі Посполитої (1569—1795).[11][12][13] Іноді назва Друга Річ Посполита вживається стосовно Польської Республіки (1918—1939), проте всі інші польські держави, що мають у своїй назві (пол. Rzeczpospolita) в українській мові звичайно звуться Республіками.

Назва Річ Посполита Обох Народів (польск. Rzeczpospolita Obojga Narodów) поширилася після публікації 1967 року однойменної історичної трилогії польського письменника Павла Ясениці.

Объяснение:

Адмиралтейский час (адмиральский час) — предобеденный перерыв в 11 ч, который объявлялся ежедневно на флоте и в Адмиралтейств-коллегии для того, чтобы матросы и офицеры могли «выпить и закусить» перед обедом

Баталер — должность, введённая в начале XVIII века Петром I в военно-морском флоте Российской империи. Баталеры предназначалось для нестроевых унтер-офицеров флота, заведовавших продовольственным и вещевым снабжением экипажей кораблей и береговых флотских команд.

Бригадир - военный чин, средний между полковником и генералом.

Штандарт - флаг главы государства, поднимаемый в месте его пребывания.

Ботик — под словом ботик традиционно понималось не уменьшительно-ласкательное слово (как кораблик или судёнышко), а бот меньшего размера. Самым известным из которых в России можно по праву назвать ботик Петра Великого, который несколько веков носит прозвище «дедушка русского флота».

Данило романовичь,  укр.  данило галицький ,  лат.  daniel ruthenorum rex[4]) (1201 , по др. данным  1204[5]   —  1264 ) —  князь галицкий   в  1205—1206 ,  1211—1212 ,  1229—1231 ,  1233—1235   и  1238[6]—1264 годах , князь волынский в  1215—1229 ,  1231—1233   и  1235—1238 годах ,  великий князь киевский   (1240 ),  король руси   с  1254 года , политический деятель, дипломат и полководец, сын  романа мстиславича   (из старшей ветви  мономаховичей ) и  ефросиньи-анны .