Ймовірно, цензор бачив у поемі антипольське спрямування і вважав, що полякам варто нагадати події Коліївщини 1768 року, щоб застерегти їх від повстань проти царя, влада якого гарантувала міжнаціональний і міжконфесійний мир. Та навряд чи Шевченко сподівався, що серед читачів поеми будуть поляки. Він відсилав своїх гайдамаків, своїх «синів» (створених ним у Петербурзі літературних персонажів) в Україну, де «найдеться душа щира, / Не дасть погибати ...». У вступі гайдамаки звертаються до автора як до батька – з проханням благословити їх на пошуки долі в широкому світі. Чи означає це лише успіх поеми в читачів? Чи, може, йдеться про те, щоб «літературні» гайдамаки нагадали нащадкам справжніх коліїв, байдужим онукам-кріпакам, славу їхніх дідів? Ясна річ, Шевченкові йшлося про відродження козацько-гайдамацької слави, про всенародне повстання (згадаймо слова «Заповіту») за волю, за право українців бути господарями на своїй землі.
Будинок, де ріс Цезар, знаходився в Субурі — районі Рима, який мав репутацію неблагополучного. У дитинстві він навчався грецької мови, літератури, риториці на дому. Практикувалися фізичні вправи, плавання, верхова їзда. Серед вчителів юного Гая відомий великий ритор Гніфон, який також був одним з вчителів Цицерона. Приблизно в 85 році до н. е. Цезар втратив батька: за повідомленням Плінія Старшого, той помер, нахилившись, щоб надіти взуття. Після смерті батька, Цезар фактично очолив все сімейство Юліїв, оскільки всі найближчі родичі-чоловіки старше його померли. Незабаром Гай заручився з Коссуцією, дівчиною з багатої сім'ї з стану вершників.
Учитель. Как много смысла в этом слове. Для каждого человека оно имеет различную окраску.
Учитель вступить во взрослую жизнь, учит уважению, любви к ближнему, вечным ценностям, вкладывает нравственные понятия в души своих учеников. Талант учителя заключается в умении передать знания другому и в умении делать трудные вещи легкими. Учителем надо родиться. Он должен быть сам воспитан, чтобы воспитывать других. И как сказал М. Монтень: «Для того чтобы обучить другого, требуется больше ума, чем для того, чтобы научиться самому». Учитель хорош лишь в том случае, если его слова не расходятся с делом.
Самыми первыми учителями в жизни человека являются его родители, которые не только дают жизнь, но и вкладывают необходимые для жизни знания, прививают нравственные понятия и ценности, принятые в человеческом обществе. Мои родители вырастили меня, сформировали мое мировоззрение, отношение к жизни и к людям, дали опору не только в настоящем, но и в будущем. Они заложили основы для дальнейшего развития моих , в последующем в течение одиннадцати лет именно учителя в школе дали мне основную информационную базу в разных отраслях знаний.
В моей жизни было много хороших учителей, одним из которых является учитель физики. Занимаясь на уроке, я с интересом слушала подробные последовательные объяснения учителя по теме, которая для меня была достаточно сложна, и понимала, что примеры, приведенные учителем, делают тему более понятной. На уроках такого учителя чувствуешь себя комфортно и уверенно в своих силах. Мне нравится атмосфера домашнего уюта, взаимо и поддержки, царящая на уроках.
Мне по душе следующее высказывание Льва Николаевича Толстого: «Если учитель имеет только любовь к делу, он будет хороший учитель. Если учитель имеет только любовь к ученику, как отец, мать, - он будет лучше того учителя, который прочел все книги, но не имеет любви ни к делу, ни к ученикам. Если учитель соединяет в себе любовь к делу и к ученикам, он - совершенный учитель».
После школы я надеюсь продолжить обучение и хочу, чтобы на моем жизненном пути встречались именно такие умные, талантливые и справедливые учителя. Именно такие наставники могут научить не только теории, но и заложить практические основы будущей профессии.
Объяснение:
Надеюсь правильно понял ваш вопрос.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
«Отаке-то було лихоПо всій Україні!Гірше пекла.. А за віщо, За що люди гинуть?Такого ж батька, такі ж діти, —Жити б та брататься.Ні, не вміли, не хотіли, Треба роз’єднаться!Треба крові, брата крові, Бо заздро, що в братаЄ в коморі і на дворі, І весело в хаті!«Уб’єм брата! Спалим хату!» –Сказали і сталось.Все б, здається; ні, на каруСироти остались.В сльозах росли, та й виросли;Замучені рукиРозв’язались — і кров за кров, І муки за муки!Болить серце, як згадаєш:Старих слов’ян дітиВпились кров’ю. А хто винен?»(Шевченко Т. Г. Гайдамаки // Кобзар. Завдання1. Чому змальовані події Т. Г. Шевченко називає «лихом» для України?2. Як би ви відповіли на запитання, що звучить в даному уривку: «А хто винен» в тому, що тоді діялося на Україні.
1234567890
Объяснение: