1.У якому році промисловістьУкраїни охопив загальний політичний страйк під гаслом"Геть саодержавство"? А) 1900 р., Б)1902 р., В)1904р., Г)1905р. 2. На який рік припадає початок аграрної реформи П.Столипіна? А) 1905р., Б) 1906р., В)1908р., Г)1910р. 3. Яке поняття пропущене у реченні? За рівнем промислового виробництва Україна вийшла на початку 20 ст. на одне з перших місць у світі. А) кооперація, Б) індустріалізація, Б) концентрація, Г) деградація. 4. Яку назву мала перша політична партія в Наддніпрянській Україні, створена в 1900р.? А) Русько-українська радикальна партія (РУРП); Б)Українська народна партія (УНП); В)Українська демократична партія (УДП); Г)Революційна українська партія (РУП - Вибрати кілька правильних відповідей: 5. Вказати найбільші індустріальні міста України: А) Катеринослав; Б) Полтава; В) Київ; Г) Вінниця; Д) Чернігів; Е) Одеса; Є) Харків. 6. Вказати міста, де в роки російської революції 1905-1907рр. існували ти": А) Катеринослав; Б) Мелітополь; В) Луцьк; Г) Одеса; Д) Миколаїв; Е) Ковель; Є) Горлівка. 7. Поставте події в хронологічній послідовності і доберіть до них дати: А) Повстання в селі Великі Сорочинці. Б)Вихід друком першого номера газети"Громадська думка" ("Рада"), В) Відзначення 100-річчя з дня народження Т.Шевченка. Г) Ухвалення циркуляру П.Столипіна із забороною реєструвати будь-які "інородницькі" товариства. А) 1905р., Б) 1906р., В) 1907р., Г) 1908р., Д)1910р., Е) 1911р., Є) 1914р.. - 8. Вибрати дві правильні особливості становища селян підросійської України у 1910-1914рр.: А) селяни обмежені в своєму праві залишати общину; Б) посилення соціального розшарування селян; В) розвиток хуторського господарства; Г) збереження зобов'язань перед колишніми поміщиками; Д) отримання землі без викупу після ліквідації поміщицького землеволодіння. -9.Вибрати три правильні відповіді: Які проблеми прагнув розв'язати П.Столипін запроваджуючи аграрну реформу? А) Підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва; Б) передати поміщицькі землі у власність селян; В) пришвидшити збір із селян викупних платежів за наділені землі; Г) розв'язати проблему аграрного перенаселення; Д) зміцнити соціальну опору політичного режиму на селі; Е)надати селянам право особистої свободи, ліквідувати їхню залежність від поміщика. 10. Назвати історичного діяча: Видавець щоденної української газети "Громадська думка"(пізніше "Рада"), один з керівників Української демократичної партії, підтримував її матеріально.

я сделал всё я надеюсь ты поймёшь что я написал

только у меня всё не влезло скинь мне свою почту в коммы я тебе отправлю)

Объяснение:

скинь свой вк или инсту я тебе отправлю

Перші політичні партії, які утворені і діяли на території Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії були:

1. Революційна українська партія /РУП/.

Виникла в 1900 р. в м. Харкові. Лідери-студенти: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.

Мета: самостійна соціалістична Україна.

З 1903 р. РУП офіційно відмовилась від програмового завдання – самостійності України, віддавши перевагу соціалістичним, соціально - економічним вимогам та боротьбі за автономію України в складі Російської федерації.

В 1904 р. – частина членів РУП приєдналась до Російської соціал-демократичної робітничої партії /РСДРП/ як крайова організація під назвою Українська соціал-демократична спілка /УСДС/ [Скоропис-Йолтуховський, Ткаченко, Мазуренко].

В 1905 р. – на ІІ з'їзді РУП була перейменована в Українську соціал-демократичну робітничу партію /УСДРП/.

2. Українська соціалістична партія /УСП/.

Виникла в 1900 р.

Лідери: Б. Ярошевський, М. Меленевський,- українці польської культури. Створена на взірець Польської соціалістичної партії /ПСП/.

Програмні засади: практично не було розбіжності з РУП, тому на деякий час УСП (червень - грудень 1903 р.) навіть об'єднувалась з РУП.

В 1904 р. – більшість членів УСП вступила в ПСП.

3. Українська народна (національна) партія /УНП/.

Оформилась в 1902 р. як виразно націоналістична опозиція РУП.

Лідери: М. Міхновський, О. Макаренко.

Мета: "єдина, нероздільна, самостійна, демократична Україна".

Головний програмний документ : "10 заповідей члена УНП".

4. Українська демократична партія /УДП/.

Виникла в 1904 р.

Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, І. Стешенко, - молодші члени громади та Всеукраїнської Загальної Організації.

Мета: ліквідація російського абсолютизму, побудова конституційного ладу, автономія України, широкі демократичні перетворення.

В кінці 1904 р. в УДП стався розкол, група лівих діячів проголосила створення Української радикальної партії /УРП/, оскільки їх не задовольняло обмеження лише національно тницькою діяльністю УДП.

5. Українська радикальна партія /УРП/.

Виникла в кінці 1904 р.

Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський.

Мета: соціалістичне перетворення майбутньої України та федеративні відносини з Росією.

Наприкінці 1905 р. після кількамісячного самостійного існування УРП об'єдналась з УДП, утворивши Українську демократично-радикальну партію /УДРП/.

6. Українська демократично-радикальна партія /УДРП/.

Виникла в кінці 1905 р. Проіснувала до 1908 р., до заснування на її базі непартійного Товариства українських поступовців /ТУП/.

Мета: ліберальні перетворення, знищення експлуатації людини людиною, соціалістичний лад, автономія всім націям на їх території, створення т". Брала участь у виданнях практично всіх україномовних часописів.

7. Українська соціал-демократична робітнича партія /УСДРП/.

Виникла в грудні 1905 р. шляхом перейменування РУП.

Лідери: С. Петлюра, В. Винниченко, Д. Донцов, М. Порш, А. Жук.

В основу програми УСДРП лягла Ерфрутська програма німецьких соціал-демократів 1891 р.: право кожної нації на культурне і політичне самовизначення; широке самоврядування. Були намагання об'єднати партію з РСДРП, але через теоретичні розбіжності цього не сталося.

8. Українська партія соціалістів-революціонерів /УПСР/.

Зародилась в 1903/1904 рр., коли з'явились перші гуртки українських есерів, які на початку 1906 р. об'єднались в УПСР. Але невдовзі партія була розгромлена, її формування завершилося у квітні 1917 р. на установчому з'їзді. На осінь 1917 р. наймасовіша партія – налічувала 75 тис. чол. УПСР опиралась на селянство та національну інтелігенцію.

Лідери: М. Ковалевський, П. Христюк, М. Грушевський.

Мета: "пристосувати соціалістичні ідеї до конкретних форм життя української демократії". Особливий наголос на аграрні перетворення, що забезпечило значний вплив в українському селі. Автономія України.

9. Українська партія соціалістів-федералістів /УПСФ/.

З 1907 р. по 1917 р. Українська демократично-радикальна партія, будучи складовою частиною ТУП, вела в основному культурологічну роботу. В червні 1917 р. на конференції УДРП перейменована в УПСФ.

Лідери: С. Єфремов, Д. Дорошенко, Ф. Матушевський, А. Ніковський.

Мета: соціалізм і федерація.

10. Українська демократично-хліборобська партія /УДХП/.

Подробнее - на -

Объяснение:

Сму́тное вре́мя, или Сму́та[1] — период в истории России с 1598 по 1613 год (существуют другие версии периодизации), ознаменованный стихийными бедствиями, гражданской войной, русско-польской и русско-шведскойвойнами, тяжелейшим государственно-политическим и социально-экономическимкризисом.
Наследник Ивана Грозного Фёдор I Иванович (с 1584) правил до 1598 года, а младший сын, царевич Дмитрий был убит в 1591 году. С их смертью и правящая династия пресеклась, на сцену выдвинулись боярские роды — Захарьины(Романовы), Годуновы[3]. В 1598 годуна трон был возведён Борис Годунов.

Три года, с 1601 по 1603, были неурожайными, даже в летние месяцы не прекращались заморозки, а в сентябре выпадал снег[4]. По некоторым предположениям[5], причиной этого было извержение вулкана Уайнапутина в Перу 19 февраля 1600 года[6] и последовавшая за этим вулканическая зима. Разразился страшный голод, жертвами которого стало до полумиллиона человек[7]. Массы народа стекались в Москву, где правительство раздавало хлеб и деньги нуждающимся. Однако эти меры лишь усилили хозяйственную дезорганизацию. Помещики не могли прокормить своих холопов и слуг и выгоняли их из усадеб. Оставшиеся без средств к существованию люди обращались к грабежу и разбою, усиливая общий хаос. Отдельные банды разрастались до нескольких сотен человек. Отряд атамана Хлопка насчитывал до 600 человек.

Смутное время было закончено с большими территориальными потерями для России. Смоленск был утрачен на долгие десятилетия; западная и значительная часть восточной Карелии захвачены шведами. Не смирившись с национальным и религиозным гнётом, с этих территорий ушло практически всё православное население, как русские, так и карелы. Россия потеряла выход к Финскому заливу. Шведы покинули Новгородлишь в 1617 году, в полностью разорённом городе осталось только несколько сотен жителей. Такое разорение новгородской землиповлияло на то, что шведыбеспрепятственно смогли на столетие взять себе побережье Финского залива, так называемую Ингерманландию, которую смог отвоевать назад только первый император России — Пётр I, также основав на этих землях город Санкт-Петербург в 1703 году.

Смутное время привело к глубокому хозяйственному упадку. Во многих уездах исторического центра государства размер пашни сократился в 20 раз, а численность крестьян в 4 раза. В западных уездах (Ржевском, Можайском и т. д.) обработанная земля составляла от 0,05 до 4,8 %. Земли во владениях Иосифо-Волоколамского монастырябыли «все до основания разорены и крестьянишки с жёнами и детьми посечены, а достольные в полон повыведены… а крестьянишков десятков пять-шесть после литовского разорения полепились и те ещё с разорения и хлебца себе не умеют завесть». В ряде районов и к 1620—1640 годам населённость была всё ещё ниже уровня XVI века. И в середине XVII века «живущая пашня» в Замосковном крае составляла не более половины всех земель, учтённых писцовыми книгами[18]

задание 1 Киевское и Астраханское княжество. В астраханском княжестве были сильные бояре. Поскольку у них были покровители в Москве.  

Галицко-Волынское княжество, самое крупное из всех Русских княжеств в средние века. Располагалось в юго-западной части общего Древнерусского государства, между Карпатскими горами, Днепром и Черным морем. Земли Галицко-Волынского княжества находились в долинах рек Дунай, Днестр, Западный Буг, Сан.

задание 2

1.Княжество лежало в междуречье Волги и Оки, Северо-Восточная Русь.

2.Густые, непроходимые леса и пригодные для земледелия земли

3.Древнейшие жители края – угро-финны

4.Благодаря Волжскому торговому пути, проходящему по территории Владимиро-Суздальского княжества, продажа и покупка нужных товаров перестали быть проблемой. Это привело к большому экономическому подъёму княжества.

5.Началось независимое развитие княжества в 1154 г. при Юрии Долгоруком, ставшим великим киевским князем. Он сделал столицей княжества г. Суздаль.

6.Владимир-на-Клязьме был основан Владимиром Святославичем примерно в 990 г. и явился одним из крупнейших экономических, политических и культурных центров Залесской земли.

7. При Юрии Долгоруком сложились основные направления суздальской внешней политики

8. Андрей Боголюбский-первый князь Владимиро-Суздальского княжества.

9. Ярослав, получил титул Великого князя Владимирского.

Объяснение:

:-)