історичний портрет Костянтина Івановича Острозького

Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.

Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.

Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.

Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.

У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.

Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.

Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.

Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.

У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.

Перикл навсегда стает врагом Кимона. Эфиальт, который принял реформу Ареопага, стает врагом Перикла и вскоре погибает. Перикл не любил Спарту и выступал, во внешней политике, против этого государства, тем самым наживая себе сильных врагов. Известный враг Перикла, с которым они постоянно вели словесные перепалки - Фукидид. У него были враги потому, что это был честный, мудрый, сильный правитель, который не заигрывал с народом, а твердо исполнял свой долг. Это многим не нравилось.. . Его обвиняли в склонности к тирании.

Объяснение:

надеюсь )