Порівняйте воєнну інтервенцію США у В'єтнамі та радянську в Афганістані.Знайдіть спільні та відмінні риси.

1. Архангельский собор в Кремле.

В 1508 году при Василии III возведён Архангельский собор. Его строил итальянец Алевиз Новый. Он разделил фасад на два яруса, украсил его пилястрами с резными капителями, арками и раковинами.

2. Собор Покрова Божией Матери на Рву (храм Василия Блаженного).

Храм Василия Блаженного - главный символ всей России. У него несколько названий. Первое - в честь праздника Покрова Пресвятой Богородицы. Второе - в память о святом Василии Блаженном. Ещё одно название на "рву".

3. Церковь Вознесения Господня в Коломенском.

Это признанный мировой шедевр, один из трех памятников, включенных в список объектов Всемирного наследия ЮНЕСКО. Это первый и самый известный каменный шатровый храм Москвы. Его вертикальную композицию подчёркивает декор в виде пилястр и кокошников. Автором церкви был итальянский архитектор.

4. Церковь Усекновения Главы Иоанна Предтечи в Дьякове

Это ещё одна  церковь в Коломенском. Она построена при Иване Грозном - по композиции она близка храму Василия Блаженного. Она тоже состоит из нескольких столпов, но центральный имеет завершение не в форме шатра, а в виде "барабана" с плоским куполом.  

5. Собор Петра, митрополита Московского в Высоко-Петровском монастыре.

Храм святителя Петра находится на территории Высоко-Петровского монастыря. Он построенный в 1517 году Алевизом Новым (автором Архангельского собора). Его древность разглядели только в XX веке, когда при реставрации сняли барочный декор и восстановили узкие окна. Это первый в Москве храм, в плане которого не традиционный четверик, а полукружья, похожие на лепестки. Считается, что он повлиял на архитектуру церквей в стиле нарышкинского барокко.

6. Собор Смоленской иконы Богоматери в Новодевичьем монастыре.

Собор Смоленской иконы Богоматери относится к пятиглавым храмам, построенным по образцу Успенского собора Кремля. Он был заложен Василием III в память об освобождении Смоленска от власти Литвы в 1514 году и посвящён Смоленской иконе Божией Матери Одигитрия. Оригинал иконы исчез во время Великой Отечественной войны, а в Новодевичьем монастыре хранится её список.

 7. Собор Рождества Пресвятой Богородицы в Рождественском монастыре.

 Это прекрасный образец ранней московской архитектуры, с одной главой и ярусами кокошников. В начале XX века архитектор Фёдор Шехтель построил вокруг храма паперть.

У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.

А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.

Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-підприємців, який у країнах Західної Європи сприяв формуванню підвалин нового суспільства.