Что хан выдавал князьям? Из золотой орды

Право на княжие

Идея монотеизма в ближневосточной древности на определенном этапе развития этого региона уже в буквальном смысле слова носилась в воздухе. Рано или поздно, но она должна была как-то реализоваться. В этом смысле реформы Эхнатона и зороастризм можно считать вариантами общего поиска. Наиболее же удачная, оптимальная с точки зрения результатов модель монотеизма была разработана сравнительно небольшой и находившейся к тому же на невысоком уровне развития этнической общностью древних евреев, бывшей одним из ответвлений семитских пастушеских племен.

Данило Романович Галицький (народився у 1201 або 1204 р., помер у 1264 р.) - один з найвидатніших українських князів, чия слава тягнулася далеко за межі його володінь, досягнувши фортечних стін європейських міст і далеких наметів степових кочівників. Могутній правитель, проникливий політик і дипломат, відчайдушно хоробрий воїн і талановитий полководець - всі ці якості зробили Данила Романовича великим ще за життя.

1. Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об'єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле.

2. Князь розширив територію до Любліна і Перемишля на заході, Мукачево та Чернівців - на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) і розвивав старі (Галич, Дорогочин, Володимир). При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.

3. Все його життя - це боротьба за захист українських земель від численних завойовників.

В 19 років (1223) - один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна;

у 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш "м'яку залежність" від Орди, ніж інші давньоруські землі;

в 50 років офіційний "Король Русі" (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар.

4. Якби не монголо-татарська навала, що зруйнувала не одну квітучу державу в Євразії, відтворене Данилом Галицько-Волинське князівство могло б стати справжнім лідером давньоруських князівств. Тим більше що значення цих земель прекрасно розуміли як на Заході, так і на Сході. Монгольський хан Батий не зруйнував найбільші міста Галичини і Волині, а Папа Римський Інокентій, прагнучи отримати такого цінного васала, як Данило Романович, навіть подарував йому королівської корони

(думаю что так)