Із вказаних подій виберіть ті, які безпосередньо відносяться до війни за незалежність США від Великої Британії (1775-1783 рр.) * Битва біля Йорктауна Прийняття Акту про гербовий збір "Бостонське чаювання" Підписання Версальського миру Другий Континентальний конгрес Прийняття "Статтей Конфедерації"

. Каждый отдельный город-государство представлял собой в свою очередь достаточно сложную структуру состоявшую из больших и малых самоснабжающихся хозяйств, в центре каждого из которых находился храм. В рамках этих храмовых хозяйств были заключены все территориальные, материальные и людские ресурсы данного города. Во главе каждого города-государства стоял правитель (ensi), который, вероятно, совмещал культовые и административные обязанности, тем более, что в системах такого рода то и другое тесно взаимосвязано. Энси был как бы земным представителем божества в его земном Доме и избирался на эту должность самим божеством на определенный срок, после истечения которого наступала, во всяком случае теоретически, очередь другого избранника. Принцип очередности действовал, вероятно, на всех уровнях и во всех хозяйственных сферах общества. Существование территориальных общин обусловлено тем обстоятельством, что сельское хозяйство основывалось на принципе организованного орошения. Центрами управления сельским хозяйством были храмы. Сначала они не имели собственной земли - каждая деревня выделяла своему храму участок земли, который обрабатывался крестьянами-общинниками, а собранный урожай отдавался храму. Постепенно храмы стали вести на этих землях хозяйство самостоятельно, присвоив их себе. Увеличение территории храмовых земель происходило за счет их купли-продажи, которая рано была разрешена в Шумере. Часть земель сдавалась в аренду. Высшие слои шумерского общества составляло жречество, игравшее огромную роль в жизни Шумера. Храмы организовывали прокладку каналов, собирали налоги, управляли жизнью соседних городов и деревень. Родовые общинники составляли более пятидесяти процентов населения. Общинники, потерявшие связь с общиной, обладали личной свободой, но находились в экономической зависимости от храмов и частных лиц. Наемный труд безземельных крестьян широко применялся на храмовых землях. Рабами в Шумере были в основном чужеземцы, плененные или купленные. Рабов могли иметь и храмы, и частные лица. Государственный строй Древнего Шумера отличается тем, что на территории Шумера находилось несколько десятков самостоятельных городов и областей, не составлявших единрго государства. Наиболее известными были: Эриду, Ур, Лагаш, Умма, Урук, Киш. Главой города и области был верховный жрец главного городского храма, носивший титул "энси" ("патеси"). Если власть правителя выходила за границы города, правителю присваивался титул "лугаля". Основные функции правителя сводились к управлению общественным строительством, ирригацией и храмовым хозяйством. Энси и лугали возглавляли общинный культ, предводительствовали войском, председательствовали в совете старейшин и народном собрании. Органами, ограничивавшими власть правителя, были совет старейшин и народное собрание. Они избирали правителя, давали ему рекомендации, производили общий контроль над его деятельностью, осуществляли суд и управление общинным имуществом. Особенности социально-экономического и политического устройства древнешумерского государства: сохранение пережитков родоплеменной организации. государство шумеров не было централизованным, а представляло собой союз городов-государств, объединенных единой идеологией и определенной хозяйственной общностью.

Міфи були частиною повсякденного життя стародавніх греків: вони пояснювали навколишній світ, вчили та виховували. Здавна міфи передавались із вуст в уста. Пізніше їх стали записувати.

Завдяки міфам ми можемо чимало дізнатися про історію та життя населення Стародавньої Греції. Зокрема, як греки сприймали світ, його будову та своє місце в ньому. За міфами історики вивчають звичаї, побут, правила поведінки стародавніх греків, їхні мрії та сподівання, уявлення про добро і зло, про відносини в суспільстві, у сім’ї.

Крім того, вивчення міфів допомагає вченим відкривати нові сторінки грецької історії. У них з подробицями (щоправда, не завжди достовірними) розповідається про створення міст, перших держав, про переселення народів та війни.

Давньогрецькі міфи стали важливою складовою світової культури. Зміст міфів ставав темою багатьох мистецьких творів, надихав на творчість письменників, поетів, музикантів, акторів, архітекторів та скульпторів.

Давньогрецький міф про створення світу оповідає, що спочатку земля, вода і небо не існували окремо. Все це перебувало в стані хаосу, безладдя. Згодом із цього хаосу виділились Земля – Гея і Небо – Уран. Потім світом стали правити їхні діти – могутні титани, боги диких сил природи. У титанів забрали владу молодші боги, вони встановили у світі порядок та закон. Ці боги, за уявленнями греків, жили на горі Олімп, що на півночі Греції, і тому називались олімпійцями. Стародавні греки вірили, що десь за небесами, на вершині Олімпу, є золоті палаци богів. Безтурботно бенкетують там прекрасні та могутні олімпійці, які не знають ані старості, ані хвороб, ані смерті. Увесь світ поділили між собою три брати: небо отримав Зевс, море – Посейдон, надра Землі – Аїд.