Написати про "Суспільно-політичне життя карпатоукраїнців", порівнявши засади та вплив у суспільстві провідних політичних течій.

Суспільне життя у повоєнні роки залишалося надзвичайно складним і суперечливим: з одного боку, відновлювалися традиційні для радянської системи політичні форми, а з іншого - зберігались обмеження й деформації.

У1946, 1947 і 1948 роках відбулися перші повоєнні вибори депутатів рад різних рівнів. У них брало участь понад 90% громадян України, які мали право голосу. Але це не свідчило про високу громадянську активність мас, - бюлетені містили лише одне прізвище кандидата в депутати, тобто вибору не надавалося. І проголосувати проти цього кандидата під невсипущим оком виборчої комісії та представників партійно-державного апарату рідко хто наважувався.

У1949 р. було затверджено прапор УРСР - червоно-синій - та її гімн, що мали символізувати державність України. Однак діяльність органів влади республіки визначалася центральними союзними структурами. Всі основні питання її життя вирішувались у Москві Сталіним та найближчим його оточенням. Вироблена там політика реалізовувалася, насамперед, через Комуністичну партію (більшовиків) України-КП(б)У, яка мала статус місцевої партійної організації. За таких умов роль рад, профспілок та громадських організацій зводилася до виконання відповідних партійних директив, а діяльність члені в їхніх виборчих органів, у тому числі депутатів, перетворювалася на формальність.

Объяснение:Відсутність реальних і громадянських свобод і демократії, репресії, жорстокий політично-ідеологічний тиск і контроль, культ особи Сталіна й безмежна влада виконавців його волі на місцях - ці та інші риси тоталітарної системи, посилюючись, згубно впливали на суспільно-політичне й духовне життя народу.

У 1947 р. з приїздом в Україну Л.Кагановича (він змінив М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КП(б)У і з березня по грудень 1947 р. очолював найвище керівництво республіки) було задіяно на повну потужність увесь охоронно-репресивний механізм системи. Розгорнулася нещадна боротьба з "українським націоналізмом", безперервно мінялися й зазнавали утисків керівні кадри. Так, у 1949-1952 рр. за звинуваченням в українському націоналізмі з партії було виключено понад 22 тис. осіб, або 3% загальної чисельності. У західних областях України, де з приходом сталінського режиму було ліквідовано політичний плюралізм і багатопартійність" не припинялися масові депортації населення, проводилась примусова суспільна колективізація - у селян забирали майно й нещодавно отриману землю. Найбільших репресій і потужного тиску всього репресивного сталінського тоталітаризму зазнала Західна Україна, яка продовжувала боротися проти намагань інтегрувати її в радянську систему. Репресії серед цивільного населення здійснювались в ході боротьби проти військових формувань ОУН-УПА. Між 1946 - 1949 роками було вислано до Сибіру близько 600 тис. західних українців. З метою дискредитації повстанців спец загони НКВС переодягалися у форму УПА, грабували, ґвалтували і мордували українських селян. Однак УПА продовжувала боротьбу. Це викликало обурення й опір.

Жертвами беріївських репресій стали і десятки тисяч представників інших національностей. Крім того, в боях з бандерівцями загинуло понад 25 тис. військовослужбовців Червоної армії, прикордонних та внутрішніх військ. Спробою розв'язання українсько-польських проблем була, вже згадувана "Операція Вісла" - одна з ганебних сторінок діяльності сталінської тоталітарної системи. Жорстокий гніт дедалі посилювався. І лише після смерті Сталіна в 1953 р. з'явилася надія на демократизацію життя в країні. Цьому сприяло й усунення Берії.

В настоящее время, благодаря современным технологиям, значительно возросла доступность информации, любые специальные знания можно получить, не выходя из дома, воспользовавшись возможностями Интернета. В связи, с чем функцией современного образования стало не «наполнение» человека определенным объемом знаний, а формирование современного мышления и развитие личности обучающегося. Современному обществу нужны нравственные, предприимчивые, коммуникабельные и толерантные люди к освоению новых знаний, принятию самостоятельных нестандартных решений с эффективным анализом их возможных последствий.

В заключение хочется отметить, что помимо прочего образование пониманию человеком своего предназначения, оно не позволяет человеку разочароваться в окружающей действительности, стимулирует его к активной творческой деятельности, к поиску нового, неизведанного. В современном мире образование человеку добиться большего, положительно сказывается на его самооценке, а значит нравственном и душевном состоянии.

1) Пятнадцатое столетие нашей эры стало поворотным для многих государств в Евразии. Это период возникновения многих тюркоязычных государств. На это же время пришлось и рождение крупнейшей державы на мировой карте, Казахского ханства. У истоков ханства стояли чингизиды, прямые потомки «Великого монгола» Чингисхана.

2) Во время нашествия 1723—1725 годов, джунгары завоевали присырдарьинские города и дошли до Аральского моря. Часть родов Младшего жуза и каракалпаков ушла в пределы Хивинского и Бухарского ханств, другие перекочевали на запад, к границам России, Здесь они потеснили российских подданных калмыков и башкиров, занимавших земли вдоль рек Елек, Жем, Тобыл, Есиль. Поддерживавшие постоянные посольские связи калмыцкий хан Аюка и джунгарский хунтайджи Цэван-Рабдан пытались совместно вести военные действия против казахов с запада и востока. Для предотвращения этого в сентябре 1723 года Абилхаир-хан и Есет-батыр во главе 70-тысячного отряда совершили поход против калмыков. Казахи, форсировав Жем и Жайык, разгромили 3-тысячный отряд Дорджи Назарова, вынудили отступить отряд Досанга-тайши. Получив военную России, калмыки вытеснили казахов за Жайык.

3) Простите на 3 незнаю ответ