Історія України, Дайте письмову відповідь: Чому під час колективізації села проводилася політика розкуркулення? Чи можна було використати знання та вміння куркулів для розвитку села? Відповідь обгрунтуйте. До ть будь ласка ❤️

На думку вищого партійно-державного керівництва, саме заможний селянин-куркуль був найбільш небезпечним ворогом колективізації, бо мав усе необхідне майно для ведення індивідуального господарства. А за рахунок матеріальної бази репресованих куркулів можна було швидко створити колективні господарства. Та й середняки, знаючи про долю куркулів, швидше вступатимуть до колгоспів, поповнюючи їх своєю технікою та інвентарем.

Ліквідація куркульства як класу відбувалася у декілька етапів. Розглянемо це на прикладі Куп’янського адміністративного округу. Спочатку в 1927 році місцева влада здійснила низку адміністративних заходів:

• було взято на облік все віруюче населення і діяльність релігійних громад під контроль НКВС;

почалася боротьба з приватним сектором економіки, передусім з дрібними підприємцями: власниками олійниць, крупорушок, млинів тощо (збільшився податковий тиск, посилився контроль з боку пожежної, податкової та санітарних служб);

створено мережу таємних співробітників НКВС на всіх підприємствах, в установах, населених пунктах; таким чином була сформована система тотального контролю над населенням округу і почалося «видавлювання» приватного сектора з економічного життя краю;

• 18 лютого 1927 року Куп’янський окружний суд видав таємну директиву за № 241, де всім народним суддям округи рекомендувалося розглядати у позачерговому порядку справи про несвоєчасну сплату селянами сільськогосподарського податку, надаючи цьому політичний зміст (саботаж).

По всій країні був проведений опис майна тих куркульських господарств, які планувалося передати у власність колгоспів у першу чергу. На кожен район надходила відповідна рознарядка «згори» – скільки таких господарств треба виявити. Районне керівництво, у свою чергу, розподіляло цей план між сільськими радами – відповідно до кількості населення. А місцеві активісти, отримавши «цінні вказівки», негайно бралися їх виконувати.

После Второй мировой войны Германия была разделена на два самостоятельных государства: ФРГ и ГДР. На тяжелое состояние экономики Германии, помимо военной разрухи, оказывали влияние демонтаж оборудования промышленных предприятий, принятый по решению Потсдамской конференции глав правительств держав – победительниц в войне 2 августа 1945 г. в качестве компенсации ущерба, а также разделение страны. В 1948 г. при непосредственном участии Л. Эрхарда – архитектора политики экономического возрождения Западной Германии, экономиста и государственного деятеля (сначала министра экономики, а затем канцлера ФРГ) была проведена денежная и экономическая реформа.
Тщательно подготовленная экономическая реформа проводилась одновременно с денежной реформой, реформой цен, перестройкой централизованного управления. Прежняя система была разрушена сразу, а не постепенно. Рост цен остановился примерно через полгода. Успех реформы определялся и своевременной корректировкой (например, пересмотром обменного курса национальной валюты) и наличием сильной и авторитетной власти Эрхарда относят к представителям неолиберального направления, но он не был «чистым» неолибералом и широко использовал государственные рычаги для перехода на принципы либерализма. Вслед за проведением денежной реформы были упразднены административное распределение ресурсов и контроль над ними.

1763 - Сенат был лишен законодательных полномочий и утратил прежнюю политическую роль - устаревшую систему отменили
1764 - секуляризация церковных земель - прибавление земли к собственности государства
1764 - ликвидация гетманства - самодержавие восторжествовало и на Украине
1775 - проведена губернская реформа. Город стал самостоятельной единицей.
1775 - Манифест о свободе предпринимательства, купечество разделено на три гильдии - экономическая позитивная реформа
1785 - Жалованная грамота дворянству - послабление дворянству
1785 - Жалованная грамота городам. Разделение городского населения на 6 групп.
Разрешила ссылать крестьян на каторгу, запретила крестьянам жаловаться на помещиков. Последствия: бунт Пугачева.