nataliagoncharenko
?>

Як і коли виникали села? Що характерне для їхньої забудови? Що визначало життя українських селян наприкінці 18 - у 19 ст.?

История

Ответы

ostapbender1111
Згодом на Україні утворилися ін. типи сільс. поселень: виселки — поселення, які відокремилися від С. або виникли на нових місцях, відображаючи різні етапи освоєння земель; слободи; хутори (дворища, дими) — однодвірні невеликі оселі, формування яких пов’язане з розвитком капіталіст. відносин у сільс. госп-ві. Деякі сільс. поселення звалися кутками (таку ж назву мали окремі частини С.), селищами або землями. Серед малодвірних поселень укр. Степу можна назвати тимчасові, розташовані поза Січчю, оселі запороз. козацтва — зимівники.

Формування сіл в Україні та їхній істор. розвиток відбувалися відповідно до вимог с.-г. вир-ва, можливостей раціонального здійснення процесів життєдіяльності, зокрема зручності розміщення щодо оброблюваних земель, транспортних шляхів, водних ресурсів, рельєфу, ґрунтів, рослинності. Крім того, розвиток сільс. поселень був пов’язаний із цілим комплексом вироб., госп. і правових норм. У заг. вигляді дослідники розрізняють такі осн. типи топографічного розміщення С.: прирічковий, приозерний, яружно-балочний, водоподільно-степовий. У плануванні сіл, тобто розташуванні в них вулиць, майданів, осель, а також їх забудові, виділяють осн. види: гніздові, кучові, безсистемні, рядові, вуличні та ін.
kirik197308
Господская земля и крестьянские наделы в средние века действовало правило: «нет земли без сеньора» (в данном случае — господина). к ix—x векам большая часть земель в западной европе принадлежала феодалам. на землях бывшей свободной деревни возникло феодальное поместье — большое хозяйство феодала, в котором работали зависимые крестьяне.в центре поместья располагался господский двор, обнесенный оградой, а позднее — замок. здесь был дом феодала или его , амбары для хранения зерна и других продуктов, конюшня, хлев, птичник и псарня. нередко у феодала были свой сад и огород. пахотная земля делилась на две части: господские поля и крестьянские наделы. урожай с господских полей целиком поступал в амбары феодала. зависимые крестьяне вели хозяйство на выделенных им наделах. кроме пашни, крестьянская семья владела собственными орудиями труда, рабочим скотом, домом. работая в своем хозяйстве, крестьянин кормил себя и свою семью. на своих волах, своими орудиями труда он обрабатывал и поля господина и свой надел.феодал и зависимые крестьяне за пользование землей зависимые крестьяне должны были нести повинности, то есть выполнять принудительные обязанности.главными повинностями зависимых крестьян были барщина и оброк. барщиной называли все даровые работы крестьян в хозяйстве феодала: они обрабатывали господскую пашню, строили и чинили его дом, амбары и мосты, чистили пруды, ловили рыбу. крестьяне должны были отдавать феодалу оброк — долю продуктов своего хозяйства: зерно, скот, птицу, яйца, сало, мед, а также изготовленные ими полотно, пряжу, кожи.позже феодалы ввели новые поборы. крестьян вынуждали молоть зерно только на господской мельнице, выпекать хлеб в господской печи, давить виноград на прессах феодала — и за все это надо было отдавать часть продуктов.чтобы заставить крестьян, владевших собственным хозяйством, исправно нести повинности, феодалам нужна была власть над ними. они имели право судить людей, которые жили в их владениях. за не вовремя сданный оброк, за плохую работу на барщине крестьянина вызывали в суд феодала. судьи могли назначить штраф или другое наказание.более тяжелым было положение лично зависимых крестьян. чаще всего это были потомки прежних рабов. без разрешения господина такой крестьянин не мог покинуть деревню, продать или передать свой надел, уйти в монастырь. если он убегал, его насильно возвращали во владения феодала. лично зависимый нес повинности не только за пользование землей, но и за себя лично. господин мог потребовать от него дополнительную работу, когда пожелает. если дочь крестьянина выходила замуж за человека из другого владения, ее родители должны были уплатить феодалу выкуп. при получении наследства сын умершего крестьянина обязан был отдать господину лучшую голову скота.крестьянская община крестьяне объединялись в общины, которые теперь зависели от феодалов.община ведала прежде всего хозяйственными делами. чтобы у всех общинников были равные условия для ведения хозяйства, пашня делилась на участки с разным качеством почвы, и каждому общиннику на этих участках нарезались полосы земли. из этих полос и состоял надел крестьянина.после уборки урожая пашня превращалась в общее пастбище. поэтому крестьяне начинали и заканчивали полевые работы одновременно, а поле засевали одинаковыми зерновыми культурами. собираясь на сельский сход, крестьяне решали, где и что сеять, когда начинать жатву. каждый крестьянин мог пользоваться общими неподеленными лугами, пастбищами, лесами, водоемами.община должна была поддерживать мир и порядок на своей территории, разыскивать преступников. она нередко крестьянским вдовам и сиротам. община старалась сохранить крестьянские обычаи, проводила празднества и игры.всей общиной крестьяне нередко оказывали сопротивление господину, например, когда он хотел увеличить обычные размеры феодальных повинностей. иногда крестьяне отказывались работать на господ, поджигали их дома и амбары. в одиночку и целыми деревнями они убегали и селились на пустующих землях. своим упорным сопротивлением крестьянские общины добивались ограничения феодальных повинностей.
gudachaa1480

Відповідь:

сподіваюсь до Пояснення:

Відразу після війни економічне становище країн Латинської Америки було досить сприятливим - віддаленість від головних театрів війни, попит на сировину, промислові та сільськогосподарські товари, підвищення цін на них створили сприятливу ситуацію для розвитку в них економіки. У цих країнах почали розвиватися металургія, машинобудування, нафтохімія, електропромисловість. Особливістю післявоєнного економічного розвитку країн Латинської Америки стало створення і зміцнення в них державного сектору в промисловості. Були націоналізовані або викуплені підприємства в нафтовій промисловості, залізниці, комунальне господарство тощо. Особливо інтенсивно одержавлення галузей народного господарства відбувалося в Аргентит, Бразилії, Мексиці, Чилі. Ця політика здійснювалася військовими авторитарними режимами, які мали достатньо широку народну підтримку.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Як і коли виникали села? Що характерне для їхньої забудови? Що визначало життя українських селян наприкінці 18 - у 19 ст.?
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

frame45
vainshakov
andreyduborezz2913
Ольга1520
vovababkin1477
iuv61
nelli-bi6
tata-novik
DodokhodzhaevVladimirovich
turaev-1098
oalexandrova75
Shalito
coffee2201
rosik76
expozition