1.Марія-Терезія та Йосип ІІ проводили реформи в дусі… 2.Австрійською імперією правила династія… 3.Найсильнішими німецькими державами були… 4.Прагматична санкція – це… 5. Народи, об’єднані під владою австрійських Габсбургів… 6.Марія Терезія здійснила реформи… 7.У 1781 р. Йосип ІІ скасував …. 8.Прусія увійшла до числа великих держав за часів прусського короля… 9.Золотим віком російського дворянства називали царювання…. 10.Найбільше селянське повстання за царювання Катерини ІІ очолив…

1. Что вы знаете о Кене-хане (Кенесары Касымове)?

Он был государственным деятелем, полководцем, а также руководителем национально-освободительной борьбы казахского народа против Российской империи.

2. Почему Кене-хан организовал поход на Кыргызстан?

В ответ на атаку кырыизов хан организовал поход на кыргызов, нанеся значит. урон кыргызам в местности Кара-Балта.

3. Как и когда начался набег Кене-хана?

1837-1847 гг

Одно из крупнейших восстаний казахского народа под предводительством хана Кенесары Касымова против Российской Империи.

4. Что вы знаете о военной хитрости, получившей название “”?

Военная тактика Ормон-хана, хитрость, применяемая для выхода из сложных ситуаций, получения выговора, устрашения противника.

5. Чем закончились сражения у горы Май-Тюбе хребта Текеликтин сени- ри и в местности Мыкан?

Отступление началось в 22:00. Бригада Дженкинса осталась в виде арьергарда в ущелье Тернера. Бригада простояла в ущелье до 4 часов утра 15 сентября и отошла, а на её месте осталась кавалерийская бригада Фицхью Ли. 5-й Вирджинский кавалерийский полк под командованием Томаса Россера остался прикрывать ущелье Фокса

6. В каких регионах Кыргызстана народное движение в 40-50-х гг. XIX в.  против власти Кокандского ханства приняло наибольший размах?  

Иссык-Куль, а также жители восточной части Чуйской долины, Кемина, Кочкора, Джумгала и Кетмалды

Відповідь:

Освіта

Пояснення:

Для потреб держави і поширення та утвердження

християнської віри були потрібні грамотні й освічені

люди. Важливими освітніми і науковими центрами стали Галич, Володимир-Волинський, Холм, а пізніше Львів. Тут поширення освіти, як і в містах Київської Русі, відбувалося шляхом розвитку школи і письменства. Історичні дані засвідчують, що справами освіти займалися перш за все князі, заможні бояри, а також купці. При церквах,

особливо при монастирях, єпископських кафедрах

існували школи. До них приймали хлопчиків із семи

років. Пройшовши курс навчання, вони працювали

писарчуками в князівській або єпископській

канцелярії, ставали священиками або продовжували

справу батьків. Поширеним було й навчання на дому,

особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських

садибах.