1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 р.? 2. Якою була позиція українських князів щодо можливого об’єднання Польщі й Литви? 3. Що таке федеративна держава? 4. Коли було укладено Люблінську унію? 5. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу? 6. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.
7. Якими були передумови укладення Люблінської унії? 8. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об’єднання Польщі та Литви. 9. Як було укладено Люблінську унію? 10. Схарактеризуйте адміністративно політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
11. Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією. 12. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».
Позитивні наслідки Негативні наслідки
13. Польський король Сиґізмунд ІІ Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Объясните, как различалось положение стран, определявшихся понятиями "аграрно-индустриальные страны", "колонии", "полуколонии". Приведи примеры.
В первых годах XX века, Россия оставалась абсолютной монархией. Страной, где отсутствовали политические свободы, где управление обширным государством в месте с его колониями сосредотачивалось в руках самодержавного императора. В государстве, простиравшейся на огромной территории Евразии, отсутствовала конституция и представительные учреждения, ограничивающие власть монарха. Противоречия между самодержавием и новыми экономическими отношениями, складывавшимися в стране, к началу века достигли своего апогея. Понимая, что старые методы управления столь огромным по своим масштабам государством не могут отвечать потребностям нового времени, царь предпринимает некоторые уступки в сторону создания представительного органа власти -Государственной Думы. Манифест 17 октября 1905 года вошел в историю Российской империи как первый документ, учредивший в системе имперского управления институты конституционной монархии, обосноваться которой не удалось в силу исторических событий. На основании данного документа в период царствования Николая II действовало четыре созыва Государственной Думы. Депутатами от Казахстана в двух первых являлись виднейшие представители казахской интеллигенции: А. Беремжанов, А. Букейханов, А. Кальменов, Б. Кулманов, Б. Каратаев, М.Тынышпаев.