Отметьте черту экономического развития России, характерную для середины и второй половины XVIII в. 1) втягивание крестьян в производство товаров на продажу 2) основу хозяйства составляло производство продуктов для собственного потребления 3) расширение крестьянских наделов за счёт передачи выморочных дворянских поместий 4) создание на селе коллективных крестьянских хозяйств

Здравствуй император всероссийский Николай Александрович. Хотя я и неграмотный в немытой, лапотной России меня понуждают написать письмо вам. Нанял я писаря отдав последние деньги, теперь семья моя будет голодать зимой и дети мои малые и родители старые. Написать вам государь заставила и нужда с чаянием крестьянства Российского. Обрадовались мы было, что человек человеком стал, а не вешью которую продать можно, замучить и загубить, чем грешны баринья нашенские. Разделить мать с детём малым продав его в услужение. Рады мы были до беспамятства да только печаль пришла следом. Волю давая землёй вы по своей щедрости не наделили нас простых холопов ваших. Вынуждены мы на барина батрачить за копеечку малую. Выкупить же землю на которых хозяйствовать и кормится с которой могли бы мы и семьи наши денег нет. Некоторые из нас уходят в город ближайший работать на фабрикантов да промышленников в поисках лучшей доли, да доля та горька. Вроде и свободны мы и поклоны земные бить вам должны да на деле получается нет свободы нам и доля горькая. За сим прощаюсь с вами и желаю здравствовать.

Розвиток освіти і шкільництва того часу був тісно пов'язаний з розвитком друкарської справи. У Польщі перші книги друкувались латинською мовою наприкінці XV ст. У XV-XVI ст. з середовища польських культурних діячів вийшла ціла плеяда майстрів, які друкували книжки не лише на батьківщині, айв інших країнах Західної Європи.

Постійна друкарня з латинським шрифтом у Польщі була заснована Яном Галлером на початку XVI ст. Поряд з книжками, що виходили з друку латинською, з'являються друковані видання слов'янською мовою. Перша книжка слов'янською мовою глаголицею була надрукована в 1483 р. у Венеції. У 1491 р. в Кракові вийшли книжки кирилицею, яка лягла в основу пізніших азбук російської, української, білоруської, болгарської, сербської та народів сучасної Югославії. Є припущення, що й до 1491 р. в Кракові вже друкував книжки кирилицею відомий друкар Швайпольд Фіоль - виходець з Німеччини.

Наприкінці XV ст. друкування книг починається у південних слов'ян. У Чорногоріїв 1494 р. вийшла з друку перша книжка південнослов'янського друку "Октоіх", або "Осмигласник". Це видання й до цього часу приємно вражає читача своєю технікою і красою оформлення давнього слов'янського друку. На початку XVI ст. матеріальними заходами воєводи І. Бесараба друковані книжки слов'янською мовою почали видавати у Валахії. Тоді ж книгодрукування шириться і в Сербії.

У східнослов'янських народів найперше з'являються білоруські друковані книги, видання яких пов'язане з іменем Георгія-Францішека Скорини. У 1517 р. Скорина надрукував першу книжку - "Псалтир" церковнослов'янською мовою в чеській Празі. Великою подією в історії білоруської й української культур була поява в 1517-1519 pp. 22 окремих випусків Біблії в перекладі на тодішню білоруську мову, яка була поширена і в Україні. У 1525 р. Скорина заснував словено-руську друкарню у Вільно. Видання Скорини поширювались в Україні і в Білорусії. Таким чином, із західнослов'янських земель друковані книжки поширились на білоруські й українські землі.

Велику культурно-освітню роль у розвитку українського друкарства відіграла поява друкарської справи в Москві і перенесення її з Росії на Україну.