Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Народився і виріс филипп в Кастилії. батько був імператором священної римської імперії і спадкоємцем габсбургських земель, а з 1516 року - також королем іспанії і правил, все життя невтомно мандруючи по європі і Північній Африці. з політичних міркувань филипп ріс в іспаніі.восстаніе комунерос, яке Карлу довелося придушувати на початку свого правління, ясно показало королю, що в його державі іспанські інтереси вимагали особливої уваги. тому, з на добросусідські відносини і можливе спадщину, в 1526 році він взяв в Ізабелла Португальська і залишив народився в наступному році престолонаслідника виховуватися в іспанії. так що филипп, перший і єдиний законний спадкоємець іспанського короля Карлоса i, німецького імператора Карла v, провів дитинство і юність, по суті, в двох містах, толедо і Вальядоліді
Казачество, одновременно, стабилизировало внешний формат социально- политической системы, защищая от татар пограничье и, в то же время, дестабилизировало внутреннюю структуру системы, концентрируя и актуализируя недовольство православных – русских (малороссиян). Двойственная социальная функция казачества определяла симметрично- двойственное отношение к нему элиты Речи Посполитой. Против казачества сплачивалось шляхетство [3. XVIII, XXIII], но казачество регулярно разделяло шляхетство не только в вопросах религии, а и в вопросах войны-мира и собственности. Польские магнаты с начала XVII века, исходя из экономических соображений, всячески противодействовали военным предприятиям, к которым тяготели мелкопоместное панство и казачество. Но, если мелкая шляхта составляла основу частных армий магнатов, то казаки выступали в авангарде военно-политических предприятий против внешнего противника, зачастую против воли королевской власти [Там же, LXXIII]. Тогда как, вся шляхта – как православная, так и католическая, вместе организовывалась против внутреннего противника – казачества [4. XII, XIII; V.]. Военно-политическое противостояние аристократии и казачества влекло за собой культурно-цивилизационную и классово-экономическую диффузию двух сословий, претендующих на господствующие позиции на Украине. Православное шляхетство противостояло казачеству, но явно искало компромисса с казаками-православными. Равным образом, казацкая старшина, едва сформировавшись в качестве социальной группы, стала тяготеть к взаимодействию с панами-помещиками, видя общего врага в польском и украинском простонародье. Такую классовую линию, в дальнейшем, предсказуемо продолжил.