1.Установите правильное утверждение а) в результате Февральской революции в России была установлена военная диктатура б) во Временном правительстве, которое пришло к власти, большинство принадлежало кадетам в) после провала корниловского мятежа большевики созвали Учредительное собрание г) II Всероссийский съезд Советов принял декрет о мире, предусматривающий заключение сепаратного мира с Германией 2.В годы гражданской войны командирами Красной Армии были а) Семенов и Краснов б) Фрунзе и Буденный в) Колчак и Деникин г) Врангель и Юденич 3.Одним из основных мероприятий новой экономической политики было(-а) а) введение всеобщей трудовой повинности б) создание продотрядов в) замена продразверстки продналогом г) замена продналога продразверсткой 4.На рабочих факультетах велась подготовка а) рабочих высшей квалификации б) специалистов для сельского хозяйства в) высших руководящих кадров г) детей трудящихся и красноармейцев к поступлению в вуз 5.Назовите источники накопления средств в ходе индустриализации в СССР а) доходы от экспорта хлеба б) крупные иностранные инвестиции в) снижение государственных цен на закупку зерна г) широкое использование принудительного труда, д) доходы от экспорта машин и оборудования 6.Одна из причин внутриполитической борьбы в руководстве ВКП(б) в конце 1920-х – начале 1930-х гг. заключалась в а) усилении личной власти Сталина б) проведении политики шоковой терапии в) возврате к политике либерализма г) усилении личной власти Троцкого 7.Государственный социализм, построенный в СССР в 1930-е гг., характеризовался а) развитием предпринимательства и частной торговли б) развитием различных форм кооперации в) административно-командными методами управления г) соблюдением прав и свобод граждан 8.Установите соответствие 1) Г. Александров а) ученый 2) И. Дунаевский б) художник 3) М. Шагал в) кинорежиссер 4) А. Чижевский г) композитор 9.Первые законы советской власти, принятые на II Всероссийском съезде Советов, получили название … 10.Автором известной скульптуры «Рабочий и колхозница», созданной в 1937 г., является а) А. Фридман б) Б. Пильняк в) В. Мухина г) З. Азгур 11. Одним из основателей учения о ноосфере был советский ученый а) Н. Вавилов б) В. Вернадский в) А. Чижевский г) С. Королев 12.Для политической ситуации в СССР середины 1920-х гг. ХХ в. характерна(-о) а) коллективная диктатура «старой большевистской гвардии» б) существование режима личной власти Сталина в) руководство страной партиями большевиков и эсеров г) повышение роли в руководстве страны старых специалистов 13.Успехи индустриализации в СССР были достигнуты, прежде всего, за счет а) отказа от плановой системы б) децентрализации управления экономикой в) использования рыночных механизмов в экономике г) трудового энтузиазма советских людей

Объяснение:

Повсякденне життя селян за часів Київської Русі Велика частина населення Київської Русі проживала в сільській місцевості. Люди боролися за існування, розорювали нові землі, тримали худобу, полювали, оборонялися від нападників, а на півдні – від кочівників. Нерідко орачі виходили в поле озброєні, щоб відбитися від степовиків. Найбільш поширеними на Русі були так звані великі сім’ї. Старший з чоловіків був главою сім’ї, в якій жили і вели спільне господарство його сини зі своїми дружинами та дітьми. Вони разом обробляли землю. Глава сім’ї розпоряджався майном і долею кожного з її членів. Це стосувалося навіть шлюбів дітей, яких могли одружити або видати заміж проти волі. Діти працювали з дитинства. Уже з 7 років хлопчиків брали працювати в поле, починали привчати до роботи і вчити грамоті, якщо була така можливість. Дівчата доглядали за молодшими братами і сестрами, допомагали матері по господарству, вчилися у неї прясти пряжу, ткати полотно, шити одяг. У Київській Русі, особливо в сім’ях селян, люди рано вступали в шлюб, так як дуже цінувалися трудові руки. Дівчинка в 12 років була вже на виданні. Траплялися й більш ранні шлюби, хоча християнська церква їх не заохочувала. Довгими зимовими вечорами при світлі скіп жінки пряли, чоловіки робили домашнє начиння, пили хмільні напої, мед, згадували минулі дні, слухали казок, розповідали билини. Ще довго зберігалися язичницькі свята. Селяни жили в невеликих будинках. На півдні, в лісостеповій зоні, це були напівземлянки, з дахом покритим зверху шаром землі, кінці якого часом опускалися до самого низу. На півночі це були зрубні, наземні споруди з дерев’яними підлогами. Печі, глинобитні або кам’яні, як і раніше топилися по-чорному. Вікна були маленькими. Вони обтягувалися коров’ячими бульбашками або промазати маслом полотном. Житла висвітлювалися лучиною – тонкими трісками сухого дерева. Всі жителі Русі одягалися однаково. Чоловічий костюм селянина складався з полотняної до колін сорочки з розрізаним попереду коміром, шерстяних домотканих портів. Єдиною прикрасою цього одягу був вузький пояс, прикрашений фігурними металевими бляшками. Верхнім одягом були також сіряки – каптани без коміра, з довгими вузькими рукавами. Взимку носили прості шуби – кожухи – і гостроверхі хутряні або повстяні шапки. Ноги обертали вузькими і довгими шматками тканини – онучами, на які надягали постоли з кори липи. Частина населення Русі проживала в містах. У них селилися князі, розміщувалася князівська дружина. У містах князі зі своїми помічниками правили суд, управляли підвладними землями, приймали іноземних послів. На міських площах збиралося віче. Поступово міста росли і ставали торговими і ремісничими центрами. Одним з найбільш поширених видів ремесел було ковальство. Обробка заліза, виготовлення з нього різних виробів здійснювалися в ковальських майстерень – кузнях. Великими ремісничими центрами, які проводили вироби з металу, були Київ, Чернігів, Вишгород, Галич, Новгород. У містах зосереджувалася і релігійне життя. Тут споруджувалися великі храми, жили і виконували християнські служби та обряди митрополит і єпископи, стояли великі монастирі. Міста були центрами культури. У них організовувалися школи, писалися ікони, створювалися фрески і мозаїки. Побут простих городян мало відрізнявся від селянського. Крім ремесла і торгівлі, займалися городництвом, скотарством, бортництвом. Глава сім’ї брав участь в міському віче, відповідав за виконання різного роду повинностей, а також за нетяжкі злочини членів своєї сім’ї.

События в Отраре в 1218 году и убийство посла Чингизхана Ибн Кафраджа Богры послужили поводом для наступления монголов на земледельческие области Мавераннахра и ускорили то, что давно задумал Чингизхан. Верховный правитель монголов основательно подготовился к осуществлению своих намерений. Еще до начала военных действий он собирал сведения о численности и степени подготовленности военных сил противника и о положении внутри государства хорезмшахов.

Поход на Запад начался с завоевания Семиречья и Восточного Туркестана. Это заставило Хорезмское государство принять незамедлительные меры. Хорезмшах имел многочисленную армию и хорошо вооруженное ополчение, осадные орудия и людей, умевших искусно обращаться с ними. Было достаточно фуража и провианта на случай затяжной войны. Как уже отмечалось, численность хорезмийских войск намного превышала численность войска Чингизхана. К сожалению, отсутствие единства в стане хорезмшаха не давало возможности реализовать это превосходство. Разногласия среди полководцев Ала ад-дина Мухаммада явно проявились на первом же военном совете, который был созван еще до приезда монгольского посла с ультиматумом.

Шахаб ад-дин Хиваки предложил собрать все войска у берегов Сырдарьи, встретить монголов и, не дав им опомниться, нанести внезапный удар. Но хорезмшах отклонил это предложение. Ала ад-дин Мухаммад не доверял своим военачальникам и опасался, что, собравшись в одном месте, они могут свергнуть его. На военном совете было принято решение вести оборонительные бои в крепостях. Однако Хорезм не был подготовлен к оборонительной войне. Распыленность военных сил облегчила победу монголов. Полагая, что основной натиск будет направлен на центр Мавераннахра, хорезмшах приказал заново укрепить города Самарканд и Бухару. Для этого в течение года трижды была собрана дополнительная подать, что вызвало возмущение населения.