Почему понятие "культура" является одним из самых сложных для определения? ​

Римская империя была самым могущественным государством древности. установив свою власть над средиземноморьем, римляне устремились вглубь европы и азии, однако столкнулись с серьезным сопротивлением и были вынуждены отступить. какие народы смогли противостоять риму? какие государства так и не стали провинциями рима? об этом вы узнаете на нашем сегодняшнем занятии.восточным соседом рима было могущественное парфянское царство (рис. 1), возникшее в 250 г. до н. э. римляне не раз пытались захватить его земли. полководец красс и значительная часть его армии погибли. тысячи легионеров изведали тяготы парфянского плена. в 20 г. до н. э. император август добился установления мира с парфией.к северо-востоку от рима располагались земли германцев. в 9 г. до н. э. римские легионеры переправились через реку рейн. они подчинили жившие там племена, которых римляне называли варварами (чужеземцы, говорящие на непонятном римлянам языке). вождь германского племени херусков арминий (рис. 2) возглавил восстание против римлян. в тевтобургском лесу были полностью уничтожены три легиона, а командовавший ими полководец публий квинтилий вар покончил жизнь самоубийством. август, узнав о страшном бедствии, пришел в отчаяние. «вар, верни легионы! » – восклицал он. ежегодно день поражения отмечался в риме как день траура.германцы стали самыми опасными врагами империи. об их образе жизни мы узнаем из сочинений римских авторов. основными занятиями германских племен были земледелие и скотоводство. скот выполнял функцию денег. обитая среди лесов, полных дичи, германцы много охотились. важным занятием являлись военные набеги на соседей, прежде всего на римлян. важнейшие вопросы жизни германских племен решало народное собрание (тинг), состоявшее из мужчин-воинов. собрание одобрительными криками и звоном оружия избирало вождя – военного предводителя. на собрании судили за тяжкие преступления.жили германцы в длинных домах, половину которых занимал хлев. у германцев были рабы, находившиеся на положении младших членов семьи.как и многие народы, германцы были язычниками. они обожествляли явления природы. донар – бог грозы (рис. 3) – был одним из главных богов. германцы верили, что он мчится по небу в громко стучащей колеснице и швыряет свой тяжелый молот, чтобы раздались раскаты грома одним из самых загадочных германских племен были кельты, занявшие территорию британских островов.восточнее германцев жили предки славянских народов. римляне называли их . так как славяне жили далеко от границ римской империи, римляне недостаточно хорошо знали их жизнь. сведения римских писателей отрывочны. больше информации археологические раскопки. славяне жили среди лесов в землянках и избах. занимались земледелием, разведением скота и ремеслами. предки славян поклонялись силам и стихиям природы: богу солнца, богу грозы и многим другим. в первые века нашей эры славянские племена, расселяясь на юг, вплотную приблизились к границам римской империи.

По вертикалі вона реалізується між центральною владою у Вашингтоні і 50 штатами, плюс столичним округом Колумбія, які мають достатньо високі повноваження, в тому числі щодо формування і розподілу місцевого бюджету, податкової політики, питань судочинства і юстиції.

Формальна дата заснування країни – 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.

Діюча Конституція була ухвалена через 11 років – 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).

Протягом історії країни до Конституції було внесено 27 поправок, причому найперші десять були внесені одночасно, отримавши назву «Біль про права». Решта 17 поправок вносилися окремо. Остання, зроблена в 1992 році, передбачала введення додаткових конституційних обмежень для підвищення оплати праці членів Конгресу.

Жодна з поправок не передбачала зміни форми правління в країні. Три поправки (1933, 1951 і 1967 років) стосувалися термінів перебування при владі президента, віце-президента і членів Конгресу.

Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.

Президентом може стати будь-який громадянин США, народжений на американській території і не молодший 35 років. Аналогічні вимоги стосуються віце-президента, який обирається спільно з президентом.

Голова виконавчої влади і адміністрації (уряду) країни – Президент (з 20 січня 2009 р. – Б. Обама, 44-й президент). Кандидати в члени адміністрації, а також посли пропонуються Президентом і затверджуються Сенатом. Президент в парі з Віце-президентом (Дж. Байден) обирається кожні чотири роки за до так званої Колегії виборців, до якої входять 538 чоловік.

Законодавча влада складається з двох палат Конгресу:

Нижня - Палата представників

Верхня (Сенат).

Палата представників складається з 435 конгресменів, які переобираються кожні 2 роки. Головою Палати представників є Спікер (Ненсі Пелозі з Каліфорнії).

Натомість 100 сенаторів (по два від кожного штату) обираються на 6 років, але розбиті на 3 групи, за рахунок чого кожні два роки переобирається третина верхньої палати. Формальним головою Сенату є Віце-президент США, хоча реальним керівником є голова демократичної більшості палати (сенатор Геррі Рід від Невади).

Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2005 р.