Что такое законы 12 таблиц​

Законы двенадцати таблиц (лат. Leges duodecim tabularum; 451—450 год до н. э.) — кодификация государственного закона от народа (lex publica) в Древнем Риме. Законы двенадцати таблиц — плод специально созданной комиссии из 10 человек (децемвиры с консульской властью для написания законов, лат. decemviri consulari imperio legibus scribundis) и представлял собой свод законов, регулирующих практически все отрасли. Законы двенадцати таблиц регулировали сферу семейных и наследственных отношений, содержали нормы, относящиеся к займовым операциям, к уголовным преступлениям. Правовые нормы изложены подряд, без отраслевого деления. Представляет собой первый писаный источник права Древнего Рима.

Законы двенадцати таблиц сохранились только в отрывках. Их содержание реконструируется на основе упоминаний и ссылок, содержавшихся в сочинениях римских писателей и юристов.

Также одним из запоминающихся законов был закон о принятии терм.

Закон был принят Народным собранием в два этапа. Первым этапом в 451 году до н. э. было принято 10 таблиц, а в следующем, 450 году до н. э., — ещё две. Целью этого закона было ослабить патрициано-плебейское противостояние с внедрения в традиционный аграрный порядок равного для всех частного и уголовного права. Наиболее значимый факт — введение денег (ais) в форме распространённых в то время медных монет, которые взвешивались и в соответствии с весом получали номинал.

Объяснение:

Останній представник французької династії Валуа на французькому троні. Народився у Фонтенбло у Франція. Через низькі шанси успадкувати батьків престол погодився на обрання королем Польщі. За свого короткого правління у Речі Посполитій затвердив Генрихові артикули, що обмежували права монарха і надавали широкі привілеї шляхті. Після смерті свого бездітного брата, французького короля Карла IX, покинув Польщу аби зайняти його трон. Керував країною під час релігійних війн у Франції між католиками та протестантами. Вбив своїх опонентів, братів-католиків де Гізів. Загинув у Сен-Клу у Франція від руки католика-фанатика.

Объяснение:

За результатами опитувань серед французів, Генріх IV є найпопулярнішим королем, помітно випередивши всіх інших своїх колег, притому, що і до, і після нього були видатні особистості на троні Франції. Завдяки своїй харизмі та державним реформам, які, безсумнівно, пішли на користь країні, він на міцність закріпився в народній пам'яті на першому місці. Але цікавий він не стільки своєю популярністю серед французів, скільки своїми вчинками і політикою, завдяки яким і став власне так популярний.

Актуальність обраної теми пояснюється тим, що в історії завжди приділялося багато уваги ролі особистості в історії та історичному процесі. Намагаючись зменшити або перебільшити значущість особи в історії, дослідники складали повний історичний портрет, компонуючи як аналіз біографії, так і державних реформ, отримуючи в результаті комплексний історичний портрет діяча. Тим більше інтерес до особистості Генріха IV підігрівається тим, що крім істотних змін в економічному житті Франції, він зміг домогтися поліпшення соціальної обстановки в країні, фактично припинивши релігійні війни і почавши об'єднання країни під сильним абсолютним монархом.

надіюсь що це те що ви шукали))