Почему началась революция в Берлине в 1848 г.?

Революция 1848—1849 годов в Германии (нем. Deutsche Revolution von 1848/49), или Мартовская революция (нем. Märzrevolution) — революционные события, которые длились с марта 1848 года до позднего лета 1849 года в Германском союзе и стали частью буржуазно-демократических и национальных восстаний в большинстве стран центральной Европы.

Главной внутренней пружиной был во об объединении Германии, устранении вмешательства князей, правящих феодальных сил в хозяйственную жизнь немецких государств, открывающее путь дальнейшему развитию капиталистических отношений. Идея объединения Германии нашла широкое рас среди либеральной буржуазии.

Во время революции был создан первый общегерманский парламент — Франкфуртское национальное собрание и была отменена цензура.

Объяснение:

Протягом 964–968 рр. князь Святослав повернув до складу Київської Русі племінне князівство в’ятичів; розгромив Волзьку Булгарію; завдав поразки Хозарському каганату й оволодів його столицею містом Ітіль; поширив свій вплив на Північний Кавказ, підкоривши племена ясів і касогів.

У 968 р. здійснив перший Балканський похід до Болгарії. Допоміг візантійцям придушити повстання болгар. Спробував залишитися в Болгарії, але візантійці, намагаючись перешкодити цьому, нацькували на Київ печенігів. Повернувся додому і звільнив Подніпров’я від печенігів.

У 969–971 рр. здійснив другий Балканський похід до Болгарії, який завершився поразкою Святослава. У березні 972 р, загинув на дніпровських порогах, потрапивши в засідку печенігів.

У зовнішності переважали риси, притаманні слов'янам Наддніпрянщини. Він був людиною достатньо високою на зріст (173—176 см), із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми та з тонко окресленими, відносно неширокими вилицями. Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення. В Іпатіївському літописі (РІК 6524 [1016]), у розповіді про війну Ярослава із Святополком читаємо:

«… Прийшов Ярослав на Святополка, і стали вони насупроти обаполи Дніпра. І не одважувалися ні сі на тих рушити, ні ті на сих, і стояли вони три місяці одні проти одних. І став воєвода Святополків Вовчий Хвіст глузувати з новгородців, їздячи коло берега [і] говорячи: "Чого прийшли ви зі шкандибою оцим?".