Головні наслідки полтавської битви​

Швеція зазнала нищівної поразки, яка стала початком краху шведської бойової машини, яка до цього була найсильнішою в Європі. Шведи втратили величезну кількість солдатів - 12 тис., а також були вбиті багато досвідчених офіцерів. Російська армія втратила менше 5 тис. чоловік убитими і пораненими.

У Північній війні стався корінний перелом, якщо раніше перевага була в шведів, то зараз Петро повністю перехопив ініціативу. Авторитет Швеції був підірваний, проти них вступили у війну Данія, А Саксонія уклала мир з Росією. Авторитет же Росії багаторазово зріс, так як їм вдалося перемогти кращу армію в Європі.

Зрадник Петра I-гетьман Іван Мазепа був вигнаний, а козацтво тепер було не в милості російського государя.

Про Полтавську битву кажуть, що в ній Петро пробив собі вікно в Європу, так як отримав довгоочікуваний доступ до Балтійського моря – важливу торгову артерію, в якій так потребувала Росія.

ответ:завершилося формування основних галузей фабрично-заводської промисловості й визначилися напрями її дальшого розвитку, збереглося майже повне переважання дрібної промисловості; • почався новий період в історії нафтодобування, завершився переворот у технічному устаткуванні. Збільшився видобуток нафти. Галузь, як і всі інші, цілком була в руках іноземного капіталу; • друге місце після нафтодобувної посідала деревообробна промисловість. Що ж до цукрової промисловості, то її у 1870-1910 рр. не було зовсім. Успішно почали розвиватися швейна, взуттєва і килимарська промисловість. У цілому промисловість мала однобокий, переважмо сировинний характер розвитку; • певне значення для економічного розвитку Галичини мало будівництво електростанцій у повітових містах і великої електростанції в Львові, але основна частина робітників працювала не на фабриках, а ремісниками.

Объяснение:

Хрущевская оттепель

Хрущёвская оттепель — неофициальное обозначение периода в истории СССР после смерти И. В. Сталина, продолжавшегося около десяти лет (середина 1950-х — середина 1960-х годов). Характеризовался во внутриполитической жизни СССР осуждением культа личности Сталина и репрессий 1930-х годов, освобождением политических заключённых, ликвидацией ГУЛАГа, ослаблением тоталитарной власти, появлением некоторой свободы слова, относительной либерализацией политической и общественной жизни, открытостью западному миру, большей свободой творческой деятельности. Название связано с пребыванием на посту первого секретаря ЦК КПСС Никиты Хрущёва (1955—1964)